Експериментальна перевірка ефективності реалізації модульно-рейтингової системи в навчальному процесі

Педагогіка і виховання » Запровадження модульно-рейтингової системи навчання у ВНЗ I-II рівня акредитації » Експериментальна перевірка ефективності реалізації модульно-рейтингової системи в навчальному процесі

Сторінка 2

а б

в г

Рисунок 3.4 – Показники виконання студентами діагностичних тестів під час їх перевірки: а – завдання репродуктивного типу, б – завдання адаптивного типу, в – частково-пошуковий тип завдань, г – творчий тип завдань.

Як указує М.С.Бернштейн [1], у тест слід включати завдання, які правильно розв’язали не більше 80-85% і не менше 10-15% студентів, котрі брали участь в експерименті. В тест було включено завдання, які правильно розв’язали від 80 – 85% студентів.

У визначальному експерименті важливе значення має вивчення результатів діяльності учнів. Разом з тим дослідник сам повинен намітити та встановити свої, на його думку, ефективні напрямки та засоби досягнення визначеної в науковій роботі мети. Цей процес, що має прогностичний характер, здійснюється за допомогою формувального (формуючого) експерименту. Він проводиться в умовах навчального закладу.

Формуючий експеримент широко використовується у вітчизняній психології при вивченні конкретних шляхів формування особистості дитини, забезпечуючи з'єднання психологічних досліджень з педагогічним пошуком і проектуванням найбільш ефективних форм навчально-виховного процесу.

Формуючий експеримент передбачає часткову перебудову навчально-виховного процесу, внесення змін, наприклад, у зміст навчання та виховання чи в методи й форми їх організації тощо. Теоретичною основою формуючого експерименту є концепція про провідну роль навчання і виховання в психічному розвитку.

Порівняємо ці форми проведення експерименту: при визначальному експерименті проводиться фіксація й аналіз знань про предмет дослідження, натомість формувальний експеримент вимагає утворення нової моделі діяльності учасників досліджуваного педагогічного процесу, яка формується, як правило, на основі гіпотези, тобто основне завдання формувального експерименту - створення нового досвіду на основі того, що є в природних умовах із урахуванням прогностичних концепцій.

Формуючий (перетворюючий, навчальний) експеримент ставить своєю метою не просту констатацію рівня сформованості тієї або іншої діяльності, розвитку тих або інших сторін психіки, а їхнє активне формування або виховання. У цьому випадку створюється спеціальна експериментальна ситуація, що дозволяє не тільки виявити умови, необхідні для організації необхідного поводження, але й експериментально здійснити цілеспрямований розвиток нових видів діяльності, складних психічних функцій і глибше розкрити їхню структуру. Основу формуючого експерименту складає експериментально-генетичний метод дослідження психічного розвитку. Особливості природно–наукового та формуючого експерименту по Ю.В. Громико та В.В. Давидову представлено на рисунку 3.5.

Метою формуючого експерименту є порівняння традиційних методів організації навчального процесу та запропонованої модульно-рейтингової системи.

Контрольний експеримент, передбачає експериментальну та контрольну групи учасників. Мета контрольного експерименту – фіксація показників із досліджуваного об’єкта після закінчення процедури формуючих впливів. Показники контрольної вибірки використовують як еталон для з’ясування формуючого ефекту, досягнутого при роботі з основною групою. Далі результати експерименту аналізуються та використовують для обґрунтування закономірностей розвитку психологічних особливостей досліджуваних.

У групі К1 у ІІ семестрі дисципліна «Фізика» викладалась традиційним способом. Студенти прослухали лекції, отримали завдання на самостійну роботу, було проведено лабораторні та практичні заняття, на яких відбулося усне опитування та проведена письмова контрольна робота. Система оцінювання традиційна – 4-х бальна.

У групі Е1 навчальна дисципліна «Фізика» була поділена на 2 навчальні модулі. Структура навчального модуля: лекції, лабораторні роботи, практичні роботи, контрольно-залікове заняття, самостійна робота студентів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Класифікація українських народних казок
Казка – жанр усної народної прози: епічні оповідання алегоричного, повчально-розважального, дивовижного, героїчного або побутового змісту з установкою на вигадку. Перші записи українських народних казок були здійснені І. Срезневським у 1829 р., М. Костомаровим у 1843 році, І. Головацьким в альманас ...

Сучасне освітньо-виховне заняття у дошкільній установі: формальні, змістові та структурні ознаки
Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності було й лишається освітньо-виховне заняття, І саме це поняття багатьма трактується по-різному. Досить поширеним є підхід, за якого заняття сприймається як урок з формування знань - на зразок шкільного. Аргументуючи т ...

Народна педагогіка як наука. Поняття «народна педагогіка» та «етнопедагогіка»
Термін «народна педагогіка» був впроваджений українським педагогом Олександром Духновичем. Вперше він зустрічається у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельських». Народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com