Експериментальна перевірка ефективності реалізації модульно-рейтингової системи в навчальному процесі

Педагогіка і виховання » Запровадження модульно-рейтингової системи навчання у ВНЗ I-II рівня акредитації » Експериментальна перевірка ефективності реалізації модульно-рейтингової системи в навчальному процесі

Сторінка 5

Для ефективного опанування професійною діяльністю, які передбачають засвоєння знань, умінь та навичок в процесі розв'язання практичних задач, виконання дослідницьких лабораторних і практичних робіт, навчального проектування на основі реальних виробничих і економічних об'єктів і т. ін. іншими словами, знання мають засвоюватись не тільки і не стільки через запам'ятовування, а за рахунок навчальної діяльності, максимально наближеної за змістом до реальної діяльності фахівця відповідного профілю. Тому майбутнім молодшим спеціалістам необхідно, вже на перших етапах навчання, розвивати такі види розумової діяльності, як просторове та аналітичне мислення. Цьому питанню в Харківському машинобудівному коледжі приділяється особлива увага, а саме під час організації та проведенні занять, при складанні тестових завдань для ОДЗта КЗЗ, під час підготовки та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять.

Визначимо вірогідності результатів проведеного дослідження, щодо оволодіння студентами операціями розумової діяльності.

Просторове мислення – вид розумової діяльності, що забезпечує створення просторових образів і оперування ними в процесі рішення практичних і теоретичних завдань.

Діяльність подання є основним механізмом просторового мислення. Його змістом є оперування образами, їхнє перетворення. У просторовому мисленні відбувається постійне перекодування образів, тобто перехід від просторових образів реальних об’єктів до їхніх умовно-графічних зображень, від тривимірних зображень до двомірного й назад.

Критеріями просторового мислення стали:

аналітичний (компоненти – вміння аналізувати систему як синтез простих форм, відчуття взаємодії об’єктів в системі);

динамічний (компоненти – відчуття «реального часу»);

формоутворювальний (компоненти – вміння пов’язувати об’єкт з простором, навколишнім середовищем, цілісне сприйняття явища або об’єкта);

емоційний (компоненти – ціннісне сприйняття форми, явища, об’єкту).

Розрахунок сформованості просторового мислення Рт, %, здійснюємо по формулі:

, (3.4)

де Вп – фактична кількість балів отриманих за відповідним критерієм просторового мислення;

п – кількість критеріїв просторового мислення;

Вmax – максимальна кількість балів отриманих за критерієм просторового мислення.

Аналітичне мислення характеризується: сутнісним баченням та розумінням інформації, активним характером осмислення; комплексним використанням розумових операцій; прийняттям оптимальних практичних рішень.

Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, більшість вчених (С.Рубінштейн, О.Тихомиров, А.Ждан, А.Реан, Л.Столяренко, Гриньова М.В.) відмічають, що аналітичне мислення виступає основним інструментом наукового пізнання., визначають його як таке мислення, яке здійснюється за допомогою логічних операцій, у відповідності з якими явища та предмети розглядаються за окремими та спільними ознаками .

Поведінка індивіда з вираженою здатністю до аналітичного мислення характеризується наступними особливостями:

схильність до різнобічного обговорення теоретичних концепцій;.

готовність до розв’язання складних проблем;

критичність, безпристрасність, слідування логіці у поведінці;

передбачливість і неквапливість у рішеннях і діях.

Критерієм сформованості аналітичного мислення може служити система вмінь, що включає в собі:

1) уміння працювати з текстом і довідковим матеріалом;

уміння здобувати знання про досліди, явища, пристрої і т.д.;

уміння поглиблювати знання в процесі роботи з малюнками, графіками, схемами й таблицями;

уміння застосовувати знання при рішенні фізичних завдань.

Розрахунок сформованості аналітичного мислення Ат, %, здійснюємо по формулі:

, (3.3)

де Кі – фактична кількість балів отриманих за відповідним критерієм аналітичного мислення;

і – кількість критеріїв аналітичного мислення;

Kmax – максимальна кількість балів отриманих за критерієм аналітичного мислення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Народознавство: суть, принципи, функції та засоби
Народознавство як наука про життя, звичаї та обряди й духовну творчість народу загальновизнане у всьому світі. Не випадково І. Франко у своїй праці "Найновіші напрямки в народознавстві" (1895), крім української назви, подає також німецьку й англійську. Обсяг поняття "народознавство&q ...

Методи аналізу теоретичних і емпіричних досліджень
Для проведення психологічного дослідження розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків нині використовується широкий спектр методик. Наприклад, методики: СЖО Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, опитування «Оцінка рівня тривожності старшокласників» (за шкалою соціально-ситуативної тривож ...

Дидактичні умови підвищення якості знань учнів
Дидактика – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання. У педагогічних працях цей термін використовується з ХVІІ століття. Значний внесок у дидактику середини ХІХ століття зробив видатний німецький педагог А.Дістервег, який розглядав навчальний процес як ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com