Положення про службу охорони праці Харківського машинобудівного коледжу

Для усунення підвищеного рівня шуму приймають організаційно- технічні заходи захисту

Основними заходами й засобами боротьби із шумом є:

• зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (при проектуванні);

• використання звукопоглинаючих і звукоізолюючих засобів;

• раціональне планування виробничих приміщень і робочих місць.

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях із ПК, друкувальні пристрої ударної дії розміщають в іншому приміщенні або застосовують звукоізолюючі екрани. Зовнішні шуми знижують шляхом облицювання стін звуковбирними матеріалами з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц.

У кабінетах, де застосовуються ПК рівень іонізації повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану монітору повинен бути не нижче 400 і не більше 5000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків у одному куб. см. повітря. Рівні іонізації повітря приміщень наведено в таблиці 4.5.

Електромагнітне випромінювання та статична електрика приводять до іонізації повітря, у результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, які є несприятливими для здоров'я людини (іони попадають разом з повітрям у дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 норма вмісту легких аероіонів обох знаків повинна становити від 1500 до 5000 в 1 см3 повітря.

Таблиця 4.5 – Рівні іонізації повітря приміщень

Заходами щодо зниження кількості іонів у повітрі є зволоження повітря й провітрювання приміщення.

Відповідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи з екраном не повинне перевищувати 4 години, тривалість перерв для відпочинку повинна становити від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин щогодини роботи.

Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу. Загальна перерва через 4 години. Додаткова перерва через 3 години й за 2 години до закінчення роботи.

Оскільки джерелами живлення ЕОМ є електричний струм, то основну увагу при аналізі потенційних небезпек і розробці відповідних захисних заходів необхідно приділити питанням електробезпеки. Заходи електробезпеки слід розглядати в повному обсязі:

конструктивні;

схемно-конструктивні;

експлуатаційні.

По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення прирівнюються до приміщень без підвищеної небезпеки. Відповідно до . Правила устройства электроустановок ПУЭ.

ЕОМ живиться від промислової трифазної чотирьох провідної мережі із глухо заземленою нейтраллю напругою 380/220В із частотою 50Гц згідно ПУЭ-87 [56], приміщення характеризується підвищеною небезпекою щодо ураження людини електричним струмом. По способі захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ повинне відповідати першому класу захисту відповідно до ГОСТу 12.2.007.0-75. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин забезпечують конструктивні, схемно-конструктивні й експлуатаційні міри захисту.

ЕОМ відносять до електроустановок закритого типу виконання (струмоведучі частини перебувають у кожухах) з діючими напругами до 1000 В. За ГОСТ 14254-69, ГОСТ 14255-69 [19] і ПУЭ-87 [56] ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса й від влучення води в усередину корпуси відповідає IP-44.

Схемно-конструктивні міри електробезпечності забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої з ізоляції й виникнення електричного потенціалу на них. Як схемно-конструктивна міра безпеки передбачається занулення - навмисне з'єднання частин ПК, у нормальних умовах не перебувають під напругою, з нульовим робочим проведенням.

Це цікаво:

Критерії оцінювання адаптованості учнів
Науковий експеримент я провів у Кагарлицькій загальноосвітній школі I-III ст. № 2 ім. В.П. Дашенка, у якій я і працюю. Науковий експеримент проводився у формі анкетування. Анкета складалася із 5 вправ: Вправа № 1 Опишіть, яким ви себе уявляєте в майбутньому. Зробіть це в 2 етапи: 1) запишіть по пун ...

Методичні рекомендації вчителям щодо використання системи комплексних вправ в контексті проблеми мовленнєвого розвитку учнів 1-4 класів
Розгляд мовних знань у функціонально-комунікативному аспекті відкриває широкі перспективи для конструювання методики розвивального навчання. Провідні принципи розвивального навчання (Л. Занков) знаходять методичну конкретизацію в розробленій системі комплексних вправ та їх послідовності в навчально ...

Історичний аналіз проблеми в дореволюційний період
Дослідження будь-якого явища повинно здійснюватися в його історичному розвитку. Без розуміння генези формування і розвитку явища неможливо з’ясувати його сучасний стан і перспективи розвитку. Тому звернемось до історичного аспекту проблеми формування комунікативної компетентності з російської мови ...