По-третє, викладання навчального матеріалу в процесі спілкування викладача зі студентами, вимагає набагато більше активних й інтенсивних взаємодій між ними, ніж у традиційній аудиторії, де переважає немов би "віртуальний" зворотний зв'язок викладача з усією аудиторією, а взаємодія викладача з окремим студентом зводиться до мінімуму. Сучасні комунікаційні технології дозволяють зробити таку взаємодію більші активною, але це потребує від викладача спеціальних додаткових зусиль.
Такі зміни в організації навчального процесу дозволяють формувати в майбутніх фахівців, необхідні для кожної сучасної людини, компоненти інформаційної культури. Можна виділити такі компоненти інформаційної культури:
усвідомлення вбудованості системи освіти в глобальні інформаційні процеси;
готовність до освоєння ефективного доступу до практично необмеженого обсягу інформації й аналітичної обробки цієї інформації;
прагнення до формування й розвитку особистих творчих якостей, що дають можливість генерації інженерних ідей у сучасному інформаційному середовищі, а також створення власного інфосередовища;
наявність високого рівня комунікативної культури (у тому числі і комунікації за допомогою інформаційних засобів), теоретичних розробок і досвіду організації інформаційної взаємодії, здійснюваної в режимі діалогу;
готовність до спільної з усіма суб'єктами інформаційної взаємодії освоєння наукового й соціального досвіду, спільної рефлексії й саморефлексії;
освоєння культури одержання, відбору, зберігання, відтворення, передачі й інтеграції інформації;
готовність до використання сучасних інтерактивних телекомунікаційних технологій як важливого аспекту професійного росту в умовах безперервної освіти в постійно змінюваному інформаційному суспільстві (телеконференції, дистанційне навчання);
здатність до моделювання й конструювання інформаційно-освітнього середовища й прогнозування результаті в власної професійної діяльності;
уміння самостійного аналізу інформаційної ситуації;
ініціативність, творчий підхід, інтелектуальний потенціал, високі психомоторні якості, моральність, ерудиція, здатність до творчого мислення, здатність до суворого аналізу;
психологічна адаптивність, стресостійкість, здатність до саморегуляції та самокорекції;
засвоєння норм інформаційної етики, естетики та культури комп'ютерних інформаційних технологій;
знання та навички щодо інформаційної безпеки, включаючи засоби захисту людської психіки;
використання ресурсів Інтернету щодо пошуку інформації для організації майбутньої професійної діяльності;
використання спеціалізованих інструментальних системі для створення інформаційної продукції;
використання інструментальних програм для створення власних Інтернет-ресурсів;
використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій і мережі Інтернет для участі в телекомунікаційних проектах;
знання та навички використання електронних джерел інформації відповідної предметної галузі;
уміння комплексно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в процесі організації процесу виробництва;
навички застосування Інтернет-технологій для власного підвищення кваліфікації;
уміння проводити аналіз потреб в освітніх комп'ютерних програмах для використання під час навчання різним предметам;
навички розробки та проведення міжпредметних навчальних проектів з використанням ІКТ;
доля в міжнародних дистанційних курсах підвищення кваліфікації;
використання Інтернету для підвищення професійного рівня;
створення комп'ютерних програм за власним сценарієм
Можна визначити наступні стадії вивчення сучасних інформаційних технологій, що характеризуються у вигляді наступних етапів: знайомство - освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію й інформаційну цивілізацію, отримання окремих навичок роботи з комп'ютером; використання - застосування інформаційних технологій для розв’язання окремих задач у рамках традиційних моделей викладання; інтеграція - загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процес; перетворення - зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.
Це цікаво:
Види вправ з стрибків
Завдання 1. Створити правильне уявлення і розуміння техніки стрибка у висоту найпростішим способом. Засоби. 1. Пояснення суті й особливостей техніки стрибка у висоту. 2. Розповідь про правила й організацію змагань з стрибків у висоту. 3. Демонстрування техніки стрибка (зразковий показ, розбір кіног ...
З історії профілізації
вітчизняної старшої школи
Система загальної середньої освіти України сьогодні на порозі нових суттєвих змін – впровадження профільності навчання у старшій школі. Профілізація навчання старшокласників є надзвичайно вагомим кроком у реформуванні освіти в цілому. Перехід до профільного навчання розпочнеться у 2007 році, але 20 ...
Педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні
Педагогічний контроль — це система заходів, що забезпечують перевірку запланованих показників фізичного виховання для оцінки застосовуваних засобів, методів і навантажень. Основна мета педагогічного контролю — це визначення зв'язку між факторами впливу (засобу, навантаження, методи) і тими змінами, ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.