Експериментальне впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес ХДАФК

Педагогіка і виховання » Мультимедійні технології як засіб оптимізації навчальної діяльності студентів » Експериментальне впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес ХДАФК

Сторінка 2

Абстрагування. До цього методу вдаються за необхідності виокремити із сукупності ознак, властивостей явища ті, що становлять предмет дослідження.

Конкретизація. Цей розумовий процес передбачає надання предмету конкретного вираження. Під час конкретизації відбувається збагачення педагогічних понять новими ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвітлення розвитку предмета як цілісної системи.

Методи аналізу (математичні і статистичні методи педагогічного дослідження).

Ці методи застосовують у педагогіці для оброблення одержаних методами спостереження й експерименту даних, а також для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними феноменами.

Метод реєстрування. Цей метод передбачає виявлення певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (наприклад, кількості скоєних учнями негативних вчинків).

Метод ранжування. Означає цей метод розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об'єктів (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності та ін.).

Метод моделювання. Його сутністю є створення й дослідження наукових моделей - змістовно представленої і матеріально реалізованої системи, яка адекватно відображає предмет дослідження (наприклад, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом тощо).

З метою організації експериментального дослідження нами було використано наступні методи педагогічного дослідження:

спостереження;

педагогічний експеримент:

констатуючий;

формуючий;

анкетування;

методи математичної обробки даних.

Розглянемо більш докладніше запропоновані методи дослідження.

Спостереження - цілеспрямоване та планомірне сприйняття педагогічних явищ, результати яких фіксуються експериментатором.

Цей метод широко застосовується у дослідженнях різних явищ суспільного життя. Спостереження дає змогу одержати цікаві відомості про людину: манеру її поведінки, характер взаємовідносин з іншими людьми, особливості її спілкування.

При використанні спостереження як одного з головних емпіричних методів соціально-педагогічних досліджень необхідно забезпечити:

-чітке визначення мети спостереження та узгодження її з метою дослідження;

мотивований вибір об’єкта, предмета й ситуації;

вибір найдоцільніших способів спостереження за певною схемою;

планомірне проведення спостереження за певною схемою;

перевірка результатів спостереження щодо їхньої обґрунтованості та надійності.

Завданнями спостереження можуть бути попереднє вивчення об’єкта, висунення гіпотези, її перевірка, уточнення результатів, одержаних за допомогою інших методів. Об’єктами спостереження залежно від мети та завдання дослідження є окремі особи в різних ситуаціях спілкування, великі чи малі групи, спільності.

Предметом спостереження є вербальні та невербальні акти поведінки окремої людини, групи або кількох груп у певному соціал соціальному середовищі та ситуації.

Спосіб спостереження визначається завданням, об’єктом, ситуацією і характером взаємодії між спостерігачем та об’єктом спостереження.

Перевагами спостереження є:

безпосередність сприйняття, яка дозволяє фіксувати конкретні, природні ситуації, факти, живі фрагменти життя, багаті деталями, фарбами тощо;

можливість врахувати конкретну поведінку груп реальних людей;

спостереження не залежить від готовності осіб, що спостерігаються, висловлюватися про самих себе;

багатомірність даного методу, яка дає можливість фіксувати події і процеси найбільш повно і всебічно.

Метод педагогічного експерименту — науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в чітко виділених умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту:

1. Констатуючий експеримент першого порядку. Спрямований на з'ясування характеристик та властивостей досліджуваного явища. У ньому беруть участь основна і контрольна групи. Основна група бере участь у всіх процедурах експерименту. Контрольна група є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий та формуючий ефект експерименту. Завдяки цьому дослідження відбувається в паралельному режимі.

2. Формуючий експеримент. Здійснюється за допомогою експериментальної моделі розвиваючих і формуючих впливів на предмет дослідження. Поєднує в собі різні процедури: навчальні, ігрові, практичні тощо. Важливою при цьому є аналітична модель "розвиваючого ефекту" експерименту — своєрідний "ідеальний образ" сподівань дослідника щодо його результатів.

3. Констатуючий експеримент другого порядку. На цьому етапі організують "контрольне" дослідження, залучивши основну та контрольну групи учасників. Його мета — фіксація показників із досліджуваного об'єкта після закінчення процедури формуючих впливів. Показники контрольної вибірки використовують як еталон для з'ясування формуючого ефекту, досягнутого при роботі з основною групою. Далі результати дослідження аналізують та використовують для обґрунтування закономірностей розвитку психологічних особливостей досліджуваних.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Поняття про професійну освіту
Автори Російської педагогічної енциклопедії чітко викладають основні складові професійного навчання у вузі, отже щодо визначення поняття, то професійна освіта являє собою «підготовку фахівців початкової, середньої і вищої кваліфікації для роботи в певній області діяльності. Як і загальна освіта, пр ...

Психолого–педагогічні основи навчально–пізнавальної діяльності учня
Учіння – це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально – виховних завдань. Передумови навчальної діяльності учня: наявність мети, яка стимулює учня до навчання; наявність фізіологічної і психологічної готовності до навчання; наявність бажання вчитися; наявність активності у п ...

Загальнонавчальні уміння і навички як ключова компетентність учнів початкової школи
Уміння учнів учитися як вимір розвивального потенціалу середньої освіти у наш час прискорюється нагромадженням інформаційних ресурсів і засобів навчання, які стають доступними для більшості людей планети. Мобільність населення, змагання між державами за темпи розвитку спонукають до переосмислення ф ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com