Експериментальне впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес ХДАФК

На відміну від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає змогу:

штучно відокремити досліджуване явище від інших,

цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах;

поставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю.

Основні особливості експеременту, які зумовлюють його дослідницьку цінність, такі:

в експеременті дослідник сам викликає досліджуване ним явище замість того, щоб чекати, поки випадковий потік явищ надасть йому можливість це явище спостерігати;

експерементатор може змінювати умови, за яких явище виявляє свої характеристики, замість того, щоб сприймати їх у випадково даному контексті ситуації;

варіативні маніпуляції експерементатора умовами дослідження дають можливість виявляти закономірності протікання тих чи інших процесів, явищ за конкретних умов і ситуації;

підвищення точності реєстрації дій піддослідних;

зв’язок з теорією.

Педагогічний експеримент є комплексним, оскільки передбачає поєднання методів спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій тощо на всіх етапах кожного з видів експерименту.

Метод анкетування — дає змогу підвищити об'єктивність інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних. За характером анкети поділяють на: відкриті — передбачають довільну відповідь на поставлене запитання; закриті — до поставлених запитань пропонуються варіанти готових відповідей на вибір опитуваного; напіввідкриті — крім вибраної з готових відповіді, можна висловити й власну думку; полярні — потребують вибору однієї з полярних відповідей типу "так" чи "ні", "добре" чи "погано" та ін

Крім того запитання можуть бути прямі – формулюються в особовій формі і спрямовані на одержання безпосередньої інформації. Непрямі запитання висловлюються у безособовій формі й використовуються під час вивчення особистих боків життя опитуваного.

Програма дослідження анкетування повинна чітко відповідати на запитання:

на розв'язання якої проблеми орієнтується дане дослідження;.

одержання якого результату орієнтується дане дослідження.

Після розробки програм дослідження, у якій докладно сформульовані цілі та завдання, які висунуті і обґрунтовані робочі гіпотези, складена методика і план дослідження, приступають до розробки анкети.

Основна частина анкети починається, як правило, з контактних питань, які полегшують входження респондента в проблему й активне включення в опитування. Змістовна частина анкети підрозділяється на декілька блоків, які взаємопов'язані за сенсом питань, що покликані надати інформацію з проблем, котрі вивчаються.

Послідовність розміщення різних блоків питань планується, виходячи з принципу поступового зростання ступеня складності питань і їх смислового взаємозв'язку у відповідності з завданням дослідження.

Питання, які розташовані ближче до кінця опитування, повинні сприяти зняттю напруги, розвантажуванню.

Заключну частину розташовують, як правило, в кінці. Ця частина анкети дає знання про статус того. кого опитують, його положення у суспільстві та ін.

За викладеним в них змістом, питання підрозділяють на:

Питання про факти;

Питання про знання;

Питання про думки, установки, мотиви поведінки.

Анкета повинна бути складена таким чином, щоб зібрана з її допомогою інформація давала можливість з максимальною повнотою розв'язати завдання, що досліджуються.

Анкетне дослідження дає змогу зібрати великий за обсягом матеріал, що дає можливість вважати отримані відповіді цілком імовірними. Його недоліком є суб'єктивність і випадковість відповідей, неможливість перевірки їх правильності та щирості. Анкетування на відміну інших методів потребує мінімального дослідницького апарату. Характер матеріалів анкет підлягає кількісному аналізу, зручний в обробці. Однак і анкетування не завжди універсальне: іноді відіграє в дослідженні основну роль, іноді другорядну, а іноді його проводити взагалі недоцільно.

Математичні методи використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних. Математичні та статистичні методи застосовують у педагогіці для оброблення одержаних методами спостереження й експерименту даних, а також для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними феноменами.

Обробка даних включає слідуючі компоненти:

редактування і кодування інформації. Головне призначення полягає в уніфікації тієї інформації, яка була одержана в процесі дослідження.

Це цікаво:

Джерела естетичного виховання
В естетичному вихованні дошкільників використовують різні джерела: а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за ...

Як разом з родиною керувати дитячою працею
Ми ще раз підкреслюємо виняткову важливість того, щоб дитяча праця включалася в економічне, матеріальне життя родини, була у ній органічною необхідністю, щоб мати і батько розглядали її як святий обов’язок дітей. Якщо цього немає, ніякі педагогічні хитрування школи не дадуть результатів. Якщо дитяч ...

Ритм як основна складова музично-ритмічного виховання
Одне з головних завдань початкового музичного розвитку дітей полягає у здійсненні ритмічного виховання. Музичний ритм виник з руху, з трудової діяльності людини. Пізніше він розвинувся в синкретичному мистецтві (танець, пантоміма) і граматичній структурній побудові слова (мовна динаміка). Початкови ...