Аналіз розвитку нормативної бази з питань професійного виховання учнів професійно - технічних навчальних закладів швейного профілю

Важливість питань професійного виховання учнів ПТНЗ, у тому числі й ПТНЗ швейного профілю, визначає той факт, що законодавче забезпечення професійного виховання в ПТНЗ еволюціонувало протягом досліджуваного періоду (з 1970 року по 2000 рік).

В цей час розвиток швейної промисловості спричинив потребу в підготовці робітника нового типу, здатного високоефективно працювати, грамотно підходити до виконання своєї справи.

2 квітня 1969 р. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову «Про заходи для подальшого поліпшення підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти», що відкрило новий етап в удосконалюванні підготовки робочих кадрів.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР визнали необхідним здійснити поступове перетворення профтехучилищ із 1-3-літнім строком навчання в професійно-технічні училища з 3-4-літнім строком навчання по підготовці кваліфікованих робітників із середньою освітою із числа молоді, що закінчує восьмирічні загальноосвітні школи.

У постанові вказувалося, що в училищах з 3- 4-літнім строком навчання повинна здійснюватися підготовка робітників по найбільш складних професіях і спеціальностям, що вимагають загальної середньої освіти. У першу чергу випливало готовити фахівців з налагодження, ремонту й монтажу автоматичних ліній і верстатів із програмним управлінням; машиністів, радіо- і електромеханіків, апаратників хімічного виробництва, механізаторів вугільної й гірничорудної промисловості, робітників для будівництва й сільського господарства, обробників, поліграфістів, майстрів харчової, легкої промисловості, художніх промислів і підприємств побутового обслуговування, у тому числі швачок і працівників для швейного виробництва.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР поставили за обов'язок міністерствам і відомствам, керівникам підприємств, будівництв, колгоспів і радгоспів створити необхідні умови для проходження виробничої практики учням профтехучилищ, забезпечити широке ознайомлення їх з новою технікою й технологією виробництва, а також з передовими методами праці, виділяти, якщо буде потреба, інженерно-технічних працівників і кваліфікованих робітників для керівництва виробничою практикою учнів технічних-професійно-технічних навчальних закладів.

Особлива увага зверталася на формування в молоді ідейної переконаності й відданості справі Комуністичної партії, на виховання високих моральних якостей, свідомого відношення до праці й суспільної власності, готовності свято берегти й збільшувати революційні й трудові традиції робочого класу.

Постанова ставила за обов'язок відповідним державним органам вирішити також питання: поліпшення будівництва нових профтехучилищ; удосконалювання підготовки й перепідготовки керівних і інженерно-педагогічних кадрів навчальних закладів професійно-технічної освіти; поліпшення культурно-побутових і житлових умов працівників профтехучилищ і інші важливі питання.

Перетворення звичайних профтехучилищ у середні допускається тільки при наявності достатніх по площі й перебувають у зразковому стані навчальних, виробничих і культурно-побутових приміщень; навчальних майстерень, оснащених достатньою кількістю сучасного встаткування; кабінетів і лабораторій по всіх предметах професійного й загальноосвітнього циклів; технічних засобів для програмованого навчання; екранізованих класів, оснащених кіноапаратурою, і ін.

Професійна школа ставала не тільки основним джерелом підготовки кваліфікованих робітників, але й важливою ланкою в рішенні завдань завершення переходу до загальної середньої освіти в країні.

ЦК Компартії України й Рада Міністрів УРСР. прийняли постанову відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 2 квітня 1969 р.

Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР і ЦК Компартії України й Ради Міністрів УРСР обговорювалися на засіданнях бюро обласних, міських, районних комітетів партії, зборах комуністів профтехучилищ. Глибоко й всебічно аналізувалося стан матеріально-технічної бази училищ і намічалися плани підготовки й переводу училищ у середні профтехучилища.

Це цікаво:

Теоретичні основи формування природничих знань
Знання про людину як живий організм належать до природничо-наукових знань. У педагогічній енциклопедії зазначається, що знання - це перевірений практикою результат пізнання, відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, що об’єктивно існує поза нею. Відображення відбувається у формі факт ...

Аналіз українських народних казок як складової сучасних підручників з читання
Програми початкової школи з літературного читання побудовані на основі двох принципів: художньо-естетичного і літературознавчого. У зміст включені такі твори літературного мистецтва, які формують у дитини відчуття прекрасного, виховують духовні якості. Вирішення цих завдань можливе через вдумливе п ...

Порядок поточного і підсумкового контролю знань
Контроль успішності студентів із врахуванням поточного та підсумкового оцінювання проводиться відповідно до робочої програми з курсу, де зазначено види і терміни контролю. Система рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переводу до національної (4 – ох бальної) та європейської (EC ...