Аналіз розвитку нормативної бази з питань професійного виховання учнів професійно - технічних навчальних закладів швейного профілю

Педагогіка і виховання » Організація професійного виховання » Аналіз розвитку нормативної бази з питань професійного виховання учнів професійно - технічних навчальних закладів швейного профілю

Сторінка 3

У виконання цієї постанови ЦК Компартії України й Рада Міністрів УРСР 24 липня 1972 р. прийняли постанову № 344, яким поставили за обов'язок Державному комітету Ради Міністрів УРСР по професійно-технічній освіті, обкоми, місткоми, райкоми Компартії України, Укрпрофради, ЦК ЛКСМ України, райкоми комсомолу направити свої зусилля на виконання рішень XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Компартії України в області розвитку професійно-технічної освіти, підвищення якості навчальної і виховної роботи, звернувши особливу увагу на вивчення суспільних наук, формування в молоді основ комуністичного світогляду, виховання високих моральних якостей, патріотизму, інтернаціоналізму, свідомого відношення до праці й суспільної власності.

Відповідно до рішень XXV з'їзду КПРС і виходячи з потреби соціально-економічного розвитку суспільства на сучасному етапі, ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР поставили нові завдання по підвищенню рівня навчання й виховання робітників, особливо із середньою освітою, у спільній постанові від 30 серпня 1977 р. «Про подальше вдосконалювання процесу навчання й виховання учнів у системі професійно-технічної освіти».

Постанова розвивала положення й висновки попередніх рішень партії й уряду із цих питань, конкретизувала й розвивала лінію партії по подальшому розширенню підготовки робітників із середньою освітою, і насамперед у середніх професійно-технічних і технічних училищах.

Вся система професійно-технічної освіти повинна була відповідати вимогам науково-технічного прогресу, завданням суспільного розвитку, бути тісно пов'язана з ідейним, моральним і трудовим загартуванням учнівської молоді.

У постанові ставиться завдання розвивати й поліпшувати роботу середніх професійно-технічних училищ як провідних навчальних закладів профтехосвіти, забезпечити їхнє раціональне розміщення відповідно до вимог суспільного виробництва й найбільш повного охоплення молоді професійною й загальною середньою освітою.

Учням створюються широкі можливості для продовження освіти й оволодіння інженерними й іншими спеціальностями. Педагогічним радам середніх професійно-технічних і технічних училищ представлене право дозволяти випускникам, що мають відмінні й гарні оцінки по всіх предметах і успішно витримав кваліфікаційні іспити, надходити (до 10% випуску училищ) у денні вищі навчальні заклади по відповідній спеціальності безпосередньо після закінчення училища.

Разом з тим у постанові відзначено, що в навчанні й вихованні молодих робітників у системі професійно-технічної освіти є ще чимало проблем і невирішених питань.

Ще велика кількість учнів готується по вузькопрофесійним спеціальностям, слабко розвивається навчання по сполучених професіях, не повною мірою задовольняються вимоги сучасного й завтрашнього виробництва до підготовки робочих кадрів.

Постанова звертає увагу па необхідність поліпшення роботи з морально-правового виховання учнів, формуванню стійких моральних норм, вихованню високої культури поводження, заснованої на свідомому розумінні майбутніми робітниками свого громадського обов'язку. У постанові поставлені завдання по випуску підручників, навчальних і методичних посібників.

Особливе місце для розвитку системи виховання робочої молоді мали рішення ХХVІ з'їзду КПРС .

У матеріалах ХХVІ з'їзду КПРС системі виховання робочих кадрів приділене особливе місце, позначені мети й завдання професійного виховання й освіти робочих кадрів, якими були : «підготовка для народного господарства технічно освітніх молодих кваліфікованих робочих кадрів відповідно до вимог соціально-економічного й науково–технічного прогресу, які володіють сучасним економічним мисленням, глибокими й міцними знаннями основ наук, виробництва, сучасної обчислювальної техніки, високим професійною майстерністю, здатних успішно освоювати нову техніку й технологію, брати активну участь у їхньому створенні; ідейно - політичне виховання, формування в учнів марксистсько-ленінського світогляду, виховання комуністичної переконаності, радянського патріотизму й соціалістичного інтернаціоналізму, готовності до захисту соціалістичної Батьківщини, правильного розуміння внутрішньої й міжнародної політики КПРС і Радянської держави, що відбуваються в країні й світі подій; виховання майбутніх молодих робітників свідомими й активними членами розвиненого соціалістичного суспільства, дбайливими хазяями своєї країни із властивому робітничому класу революційною ідеологією, мораллю, інтересами, колективістською психологією, високими моральними якостями, культурою праці, поведінки й побуту; виховання дбайливого відношення до соціалістичної власності, природі, пам'ятникам історії й культури; правове виховання, прищеплювання учнем поваги до радянських законів і правил соціалістичного гуртожитку, формування свідомості необхідності їхнього дотримання; естетичне виховання, розвиток потреби й здатності брати участь у створенні прекрасного в житті, праці й мистецтві; фізичне виховання, зміцнення здоров'я учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Дослідно експериментальна робота щодо особливостей навчання учнів шестирічного віку
Становлення української державності, інтеграція у європейське світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного ...

Засоби та методи естетичного виховання
Основою процесу естетичного виховання є спільна діяльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. До загальних умов естетичного виховання належать: відповідно організоване середовище, в якому росте і вихо ...

Актуальність принципів Болонської декларації в процесі розбудови вищої школи в Україні
В 1997 році під егідою Ради Європи і ЮНЕСКО була розроблена і прийнята Лісабонська конвенція про визнання кваліфікацій, які відносяться до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни світу (Україна в тому числі), більшість з яких потім сформулювали принципи Болонської декларації. Лісабонс ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com