Планування професійного виховання в професійно-технічних навчальних заставах швейного профілю в Україні

Педагогіка і виховання » Організація професійного виховання » Планування професійного виховання в професійно-технічних навчальних заставах швейного профілю в Україні

Сторінка 1

Планування - підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому приділяється одне з важливих місць у системі управління процесом виховання . В Україні в період з 1970 - по 1990 роки система планування виховною й освітньою роботою в ПТНЗ була жорстко централізованої, регламентувалася різними документами, видаваними на рівні міністерств і відомств, що ставляться до системи професійно – технічної освіти.

У жовтні 1970 долі Міністерством освіти УРСР був розповсюджений методичний аркуш «Про підсилення виховної роботи в системі професійно – технічної та середньої спеціальної освіти», у якому йшлося про те, що «принципами планування виховної роботи є: цілеспрямованість, систематичність (виховний процес як система); конкретність (конкретні справи, спрямовані на реалізацію мети); оптимістичність (найкращий варіант організації життєдіяльності); діалогічність (урахування думки всіх); індивідуальність (цілісне відношення до особистості кожного, забезпечення умов для її самоактуалізації); науковість (наукове розуміння процесів виховання); безперервність, послідовність; розмаїтість змісту форм і методів.

У плані виховної роботи відображаються результати й оцінки досягнутого; мети, стратегічні орієнтири майбутньої діяльності; програма дій колективу, спрямованих на досягнення поставлених цілей; реальні строки реалізації наміченого; відповідальні за виконання конкретних справ

На підставі мети виділяється група завдань, що стоять перед виховною роботою:

1. Організація позанавчальної діяльності учнів;

2. Стимулювання здорового способу життя;

3. Прилучення учнів до культури;

4. Створення учбово-виробничого колективу;

5. Виховання культури спілкування;

6. Виховання правової культури»

У листі вказувалося, що «в установах професійно технічної й середньої фахової освіти слід дотримуватися наступних умов, що сприяють самовихованню:

проводити диспути, бесіди, конференції з питань самовиховання, пропагувати зразки роботи над собою передовиків виробництва;

обговорювати проблеми самовиховання при підведенні підсумків дня й визначення завдань наступного дня;

розвивати критику й самокритику, підтримувати взаємну вимогливість учнів до один одному;

утягувати учнів у різні кружки, секції, тобто в конкретні види діяльності;

організовувати виставки, стенди та інші наочні засоби, що розкривають сутність самовиховання».

У листі відзначалося, що «аналіз результатів і оцінка досягнутого, безумовно, не може обмежуватися переліком виховних заходів за минулий навчальний рік. Важливо оцінити й осмислити підсумки проробленої роботи. Виявити недоліки й фактори, які неминуче привели до успіху, щоб урахувати в подальшій роботі.

Об'єктивну картину досягнутого рівня виховній роботі допоможуть одержати наступні джерела інформації: підсумкові матеріали діагностики навчально-виховного процесу, показники психологічних обстежень студентів, їхніх батьків, педагогів; результати перевірки документації, статистичні дані».

Централізоване планування діяльності ПТНЗ, засноване на методичних документах, єдиних підходах до виховання учнів швейного профілю після набуття Україною незалежності було замінено плануванням виховної роботи на рівні шкірного окремого учбового закладу.

У період з 1990 по 2000 рік у практику роботи професійно - технічних училищ увійшли принципи педагогічного менеджменту й саме на цій основі будується сучасний виховний процес.

У рамках драного походу під плануванням розуміється комплексна система мір і заходів, спрямована на здійснення цілей і завдань професійного виховання учнів, що стоять перед педагогічним колективом ПТУ.

Підготовка планів виховної роботи ПТУґрунтується на дотриманні ряду вимог, що забезпечують реальність, безперервність, конкретність їхнього виконання. Насамперед це дотримання вимоги цільової спрямованості. Цілеспрямованість у цьому випадку розуміється як певна цільова настанова, як урахування минулого досвіду роботи, що розвиває й поглиблює основні напрямки роботи педагогічного й учнівського колективів. Це постановка приватних цілей у діяльності вчителів, класних керівників, громадських організацій. Одним з вимог виступає перспективність планування, коли мети діяльності педагогами й учнями приймаються, по-перше, як емоційно пофарбовані цілі, близькі, зрозумілі, бажані й, по-друге, як стратегія, намічувана на тривалий строк, але проте реально усвідомлювана. У числі вимог, пропонованих до планування, необхідно виділити й таке, як комплексність. Дана вимога означає, що в ході розробки плану пропонується використання різноманітних засобів, форм, методів, видів діяльності в їхній єдності й взаємозв'язку. Дотримання вимоги об'єктивності ґрунтується на знанні об'єктивних умов діяльності навчального закладу, його матеріальних, економічних умов, місцезнаходження, природного й соціального середовища, можливостей педагогічного й учнівського колективів.

На жаль, зневага цими вимогами в роботі навчального закладу часто приводить до недостатньої аналітичної обґрунтованості, неконкретності, непогодженості в планах різних шкільних управлінських структур.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Пропозиції щодо активізації участі батьків та шкільного психолога у виховній роботі
Для покращення співпраці батьків і психолога, на мою думку, в першу чергу треба створювати батьківські комітети у кожному класі і загальношкільний комітет. Треба зробити такі умови, при яких батьки класу будуть взаємодіяти між собою і активно співпрацюватимуть з учителем. При таких обставинах учні ...

Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів
Естетичне виховання на уроках іноземної мови можна розглядати і як самоціль, тобто як компонент загально-виховної системи, і як мотиваційний засіб, що сприяє вивченню самої іноземної мови. Це зумовлено високим мотиваційним потенціалом естетичного виховання та широкими можливостями, які надає для ць ...

Визначення поняття «якість знань» у науковій літературі
Поняття «якості знань» передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння. (пед. Словник) У педагогічній науці можна виділити декілька напрямів у вивченні і розробці проблеми якості знань, у ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com