Рекомендації по використанню прогресивних ідей вітчизняного досвіду організації професійного виховання в сучасних умовах

Вивчення історичного досвіду професійного виховання робочих швейних спеціальностей у системі професійно-технічної освіти України, його аналіз і періодизація дозволили зробити висновок, що його організація й мети на кожному етапі суспільного розвитку були пов'язані зі змінами в політичному і соціокультурному життя суспільства, що, у свою чергу, визначало зміст і методи виховання й навчання.

У наш час, коли нові соціокультурні процеси в суспільстві стали необоротними, а зі зменшенням попиту на вироби вітчизнянної швейної промисловості підготовка фахівців з нормативно-заданими якостями не відповідає умовам ринкової економіки, відновлення змісту й процесу професійної підготовки швейників стає необхідним.

Перспективи розвитку сучасної професійно-технічної освіти варто розглядати, беручи до уваги досвід її розвитку. Творче осмислення придбаного історичного досвіду повинне гідно використатися в період пошуку шляхів реформування системи підготовки робочих кадрів для швейної промисловості в Україні

На нашу думку, пророблена робота дає можливість позначити основні напрямки реформування української професійно-технічної освіти працівників для швейної промисловості, маючи на увазі чотири основних суб'єкти, на які спрямовані мети професійної освіти: особистість, суспільство, виробництво й саму сферу освіти.

Це гуманізація, демократизація освіта, її випереджальний характер і орієнтація на безперервну професійну освіту як довічну освіту людини.

І нарешті, специфічний розвиток професійно-технічної освіти повинне йти з урахуванням традицій і інновацій у сфері праці , бачення робочої кваліфікації й моделі фахівця в Україні й за рубежем.

Звідси, ми виділяємо два основних напрямки її розвитку:

збереження традиційних функцій і структури професійно-технічної освіти;

перспективний розвиток професійно-технічної освіти, пов'язаний із впровадженням нового.

Говорячи про збереження традиційних функцій, ми маємо на увазі функції:

соціального захисту (одержання безкоштовної професійної освіти дітьми малозабезпечених верств населення, реалізація принципу рівних можливостей);

забезпечення швейного виробництва кваліфікованими працівниками й фахівцями із традиційними напрямками діяльності.

Перспективний же розвиток системи професійно-технічної освіти зв'язується зі змінами в освіті й визначається, у першу чергу, розвитком (відновленням) її структури.

Накопичений досвід навчання й виховання підростаючого покоління в різних типах професійних навчальних закладів містить багато повчального й для сучасності. Зокрема, завдяки вивченню історії професійно-технічного навчання робітників представляється можливим:

установити закономірні залежності збільшення кількості професійних навчальних закладів і молоді, що в них навчається від динаміки розвитку промислових підприємств;

вивчити виникнення нових форм і методів навчання й тенденції їхнього постійного вдосконалювання;

розкрити особливості форм і методів виховної роботи в різних типах професійних навчальних закладів і простежити взаємозв'язок у їхньому розвитку;

розробити науково-обґрунтовані концепції безперервної професійної освіти в Україні;

Це цікаво:

Педагогічна спадщина Йоганна-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання
Йоганн-Генріх Песталоцці (1746-1827) — швейцарський педагог-демократ. Він зробив величезний внесок у розвиток прогресивної педагогічної думки. Проте навіть у колі високоосвічених людей, які добре знають, хто такі X. Колумб, Ф. Магеллан, M. Коперник, далеко не всі знають Й.-Г. Песталоцці. Доречно зг ...

Система екологічного виховання у сучасній початковій школі
В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу. Біологія і географія розкривають дітям світ рослин, тварин, середовище, що їх оточує. Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукові засади і принципи сучасного виробництва. Історія, правозна ...

Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння наочності тільки як безпосереднього чуттєвого пізнання об’єктів до цього часу поширене серед методи ...