Рекомендації по використанню прогресивних ідей вітчизняного досвіду організації професійного виховання в сучасних умовах

У цій частині роботи мі визначили, що основні етапи розвитку професійно – технічної освіти працівників швейного виробництво тісно пов'язане з розвитком швейної промисловості в Україні.

Саме розвиток швейної промисловості визначає специфіку розвитку професійно - технічної освіти швейників.

Це дало змогу визначити два періоди в розвитку професійно - технічної освіти майбутніх швейників :

1 етап - 1970 -1990 роки, коли відбувалося збільшення кількості ПТНЗ швейного профілю в Україні. Даний період характеризується цілим рядом ведучих тенденцій: - посиленням соціальної ролі системи загальної освіти; - ростом рівня загальної й професійної освіти робітників; - збільшенням загальної чисельності професійних навчальних закладів системи початкової професійної освіти; - збільшенням частки випускників профтехучилищ у загальній чисельності робітничого класу; - розширенням наукових досліджень в області професійної педагогіки; - удосконалюванням змісту політехнічної освіти, форм, методів і засобів навчально-виховної роботи, проведеної на базі професійно-технічних училищ.

Основними педагогічними умовами, що сприяють розвитку системи початкової професійної освіти в досліджуваний період, минулого: - науково обґрунтований відбір змісту освіти; - взаємозв'язок загальноосвітньої, загально технічної й спеціальної підготовки; - забезпечення оптимального співвідношення загальноосвітньої й професійної підготовки на основі їхньої єдності й наступності; - професійна спрямованість загальноосвітньої підготовки, здійснення між предметних зв'язків; - навчання на рівні вимог новітньої техніки й передової технології; - орієнтація всього учбово-виробничого процесу на продуктивну працю; - відбиття в змісті освіти перспектив підвищення виробничої кваліфікації робітника.

Зміст виховної роботи, проведеної в профтехучилищах України в 60-90-і роки, містило в собі трудове, розумове, моральне, ідейно-політичне, фізичне виховання учнів, що здійснювалося переважно в ході професійної підготовки; більшу роль у вихованні учнів грали позитивні приклади передових робочих і трудових колективів.

2 етап - 1990 -2000 роки коли відбувалося зниження ПТНЗ швейного профілю в Україні і їхній географічній концентрації. Для цього етапу характерне: - зниження престижності робітників - швейників; - виникнення нових проблем у сфері працевлаштування випускників - зниження значення виховного компонента в діяльності ПТНЗ швейного профілю.

Всі ці зміни привели до того, що протягом досліджуваного періоду відбувалися трансформації в організації управління, планування й контролю в системі професійно - технічного виховання й освіти працівників швейної промисловості.

Нами був зроблений висновок, про те, що критично освоєний опит ПТНЗ радянського періоду, безперечно, надасть допомогу в постановці й рішенні таких проблем, як визначення складу кадрів для швейної промисловості, їхнього професійного рівня й майстерності, складу учнів і якості їхньої підготовки й т.д.

Що стосується питань удосконалювання системи професійного виховання учнів ПТНЗ швейного профілю, то в цьому змісті досвід, накопичений у роки радянської влади може виявитися безцінним і в нових історичних умовах.

Це цікаво:

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація - внутрішня психофізична готовність суб'єкта до виконання діяльності. Готовність проявляється як за зовнішніми ознаками, так і за системою об'єктно-фізіологічних характеристик. Мотивація і пояснення суб'єктом причин своїх дій з посиланням на обставини, які спонукали його до вибору даних д ...

Метод Case-Studies як складне багатоаспектне явище
Глобалізація сучасних економічних та соціальних процесів обумовлює необхідність входження українських вищих навчальних закладів у світовий освітній простір, навчання людини "навикам сприймання нових знань", залучення її в інноваційну діяльність – "процес перетворення наукового знання ...

Стилі педагогічної взаємодії
Стиль педагогічного спілкування — це усталена система способів та прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії. Залежить він від особистісних якостей педагога і комунікативної ситуації. До особистісних якостей належать ставлення вчителя до дітей (активно-позитивне, пасивно-позитивне, ситуат ...