3. Велике значення має своєчасне коректування трудових дій учнів, їхнє стимулювання до вольової напруги за допомогою таких методів, як змагання, заохочення результатів праці в різних формах.
4. Незалежно від виду трудової діяльності необхідно формувати в учнів культуру праці. В основі її лежить ряд умінь: уміння планувати майбутню діяльність, раціонально використати час, тримати в порядку робоче місце, ощадливо й дбайливо звертатися з матеріалами й знаряддями праці. Культура праці припускає розумне сполучення праці й відпочинку, перемикання різних видів діяльності, забезпечення високої якості роботи. Важливо допомогти учням у розвитку таких організаторських умінь, необхідних у трудовій діяльності, як цілісний погляд на майбутню діяльність, бачення її найважливіших напрямків, правильне визначення етапів роботи, облік її результату, аналіз трудового процесу й грамотне оформлення ділової документації.
5. У спільній праці учні здобувають досвід морального поводження, досвід спілкування з іншими людьми. Різні організаційні форми колективної праці по-різному впливають на характер взаємин у праці, на відношення учнів до праці, на самооцінку позиції школяра в праці. Від учителя залежить педагогічна спрямованість моральних оцінок і самооцінок учнів, їхнє відношення до успіху товаришів, до оточуючих людей, до результатів праці.
У праці в учнів розвиваються такі морально-вольові якості, як працьовитість і дисциплінованість, завзятість і наполегливість, творча ініціатива й самодіяльність.
У праці формується цивільна самосвідомість, почуття причетності до загальної праці народу й таке відношення до праці, за умови, що воно сформовано у випускників ПТНЗ швейного профілю, безумовно буде сприяти підвищенню рівня їхньої конкурентноздатності на сучасному ринку праці України
Сучасний педагог, майстер професійного навчання, що працює в сфері професійно-технічної освіти повинні пам'ятати, про те, що досвід виховання робочих швейників говорить про необхідність розглядати виховання, навчання й розвиток як рівноцінні складові підготовки фахівця швейної промисловості.
Останній компонент, будучи прикордонним між двома попередніми, сполучає в собі властиві їм характеристики, оскільки в процесі розвиваючого навчання виховуються нові особистісні якості учнів Це поділ умовний, тому що на практиці всі сфери освіти тісно зв'язані між собою. Але оскільки організація, форми, методи навчання й виховання мають свою специфіку, для пояснення сутності виховання варто розглянути окремо цю педагогічну категорію, усвідомити її змісти, мети й завдання в контексті сучасних соціально-економічних перетворень у нашій країні.
У зв'язку з реформуванням освіти й зміною освітньої парадигми проблема виховання на всіх освітніх рівнях стоїть особливо гостро. Сучасні реалії вузівського життя свідчать про те, що в пострадянському освітньому просторі виховний компонент як рудиментарний орган старої системи втратила свою значимість, нова ж парадигма виховання ще тільки складається й знаходить нові аксиологічні змісти. У цій прикордонній ситуації виховні процеси ослаблені й в основному залежать від волі й майстерності педагогів, кураторів, ініціативи адміністрації й традицій конкретного навчального закладу.
Це цікаво:
Народна педагогіка як наука. Поняття «народна педагогіка» та
«етнопедагогіка»
Термін «народна педагогіка» був впроваджений українським педагогом Олександром Духновичем. Вперше він зустрічається у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельських». Народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах ...
Історичний аналіз проблеми в дореволюційний період
Дослідження будь-якого явища повинно здійснюватися в його історичному розвитку. Без розуміння генези формування і розвитку явища неможливо з’ясувати його сучасний стан і перспективи розвитку. Тому звернемось до історичного аспекту проблеми формування комунікативної компетентності з російської мови ...
Сучасні концепції
постановки даної проблеми
Вчені давно цікавилися тим, що зумовлює поведінкові відхилення у дітей і що можна зробити, щоб попередити виникнення цих відхилень. Грецькі філософи Демокрит, Платон, Аристотель були переконані в тому, що виховання шляхом переконань має позитивний вплив на розвиток вихованців. Так, Демокрит вважав, ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.