Пріоритетні напрями реформування вищої освіти

Педагогіка і виховання » Запровадження Болонського процесу » Пріоритетні напрями реформування вищої освіти

Сторінка 2

метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;

процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;

усі потенційні загрози мають бути визначені.

Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведення іспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.

Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:

критеріально-орієнтованого тестування;

комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (КККЗ),

а також з використанням професійних засобів діяльності на:

лабораторному обладнанні;

тренажері;

реальному об’єкті діяльності.

Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але має відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:

робота у широкому спектрі обставин;

професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;

адаптація до нових та змінних вимог.

Важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентноспроможних фахівців за будь-яких принципів організації навчального процесу належить системі оцінювання знань студентів.

Головне завдання при цьому – досягти найбільш ефективного оцінювання, щоб одночасно виконувати контролюючу и мотивуючу функції.

За таких умов потрібно активізувати роботу щодо впровадження європейських критеріїв оцінювання знань студентів, їх практичної підготовки, компетентності, ефективності наукових досліджень. Для удосконалення системи оцінювання знань необхідно враховувати тенденції, що спостерігаються у країнах, приєднаних до Болонського процесу:

1. Вищі навчальні заклади дедалі ширше застосовують комплексну систему оцінювання знань. Ці системи спрямовуються на диференціацію рівня знань студентів, мають реагувати навіть на незначні коливання щодо глибини засвоєння матеріалу кожним студентом; забезпечувати рівний підхід до оцінки якості навчання студентів, в результаті забезпечується об’єктивність діагностики знань.

2. Прозорість навчального процесу, повна інформованість студентів про зміст навчальних планів та навчальних програм; розширення вибіркової складової робочих навчальних планів; прозорість критеріїв оцінювання знань, що є характерним для комплексних систем оцінювання.

3. Застосування різноманітних шкал оцінювання, які мають велику кількість діапазонів.

4. Провідною складовою навчального процесу все частіше визначається самостійна робота студента, яку контролюють, перевіряють і оцінюють. Оскільки весь програмний матеріал розділяється на дві складові: перша – матеріал, що викладається студентові у вигляді лекцій, друга – матеріал для самостійного вивчення., тому важливого значення набуває поточна робота і поточне оцінювання.

5. Підвищення частки поточного оцінювання у загальному, підсумковому оцінюванні.

6. Зменшення кількості дисциплін при одночасному збільшенні по них трудомісткості навчання.

7. Відсутність заліків і проведення іспитів переважно у письмовій формі. При цьому застосовуються жорстокі санкції проти тих, хто порушує проведення іспитів (користування „шпаргалками” тощо).

8. Перезарахування предметів у разі переходу студентом з одного закладу до іншого, незважаючи на специфіку викладання окремих дисциплін, відмінності у програмах, системи оцінювання.

У Болонському процесі система оцінювання ECTS розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перевести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.

Ця концепція оцінок означає:

- представлення додаткової інформації до оцінки навчального закладу;

- шкала оцінювання буде зрозуміла іншим закладам, які виставляють відповідну оцінку;

- визначається не тільки сама оцінка, але і досягнення кожного студента.

Уніфікована шкала оцінювання знань студентів системи ECTS представлена у таблиці 1.

Таблиця 1 - Оцінка ECTS.

Оцінка ECTS

Значення оцінки

A

Відмінно – блискуча робота з незначними помилками

B

Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками

C

Добре – загалом добра робота, але з помітними помилками

D

Задовільно - пристойно, але із значними помилками

E

Достатньо – задовольняє мінімальним вимогам

FX

Не прийнято – необхідно допрацювати

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Значення казки у літературному розвитку молодших школярів
Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання — ...

Педагогічна спадщина О.В. Духновича
Педагогічна спадщина Олександра Духновича була неодноразово предметом дослідницьких зацікавлень упродовж другої половини XIX - ХХ століть. Її значимість зростатиме, власне, незалежно від відстані з добою, на яку припала багатогранна діяльність церковного, громадсько-культурного діяча, письменника, ...

Сучасні аспекти особистості і колективу
Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com