Пріоритетні напрями реформування вищої освіти

Педагогіка і виховання » Запровадження Болонського процесу » Пріоритетні напрями реформування вищої освіти

Сторінка 2

метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;

процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;

усі потенційні загрози мають бути визначені.

Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведення іспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.

Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:

критеріально-орієнтованого тестування;

комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (КККЗ),

а також з використанням професійних засобів діяльності на:

лабораторному обладнанні;

тренажері;

реальному об’єкті діяльності.

Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але має відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:

робота у широкому спектрі обставин;

професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;

адаптація до нових та змінних вимог.

Важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентноспроможних фахівців за будь-яких принципів організації навчального процесу належить системі оцінювання знань студентів.

Головне завдання при цьому – досягти найбільш ефективного оцінювання, щоб одночасно виконувати контролюючу и мотивуючу функції.

За таких умов потрібно активізувати роботу щодо впровадження європейських критеріїв оцінювання знань студентів, їх практичної підготовки, компетентності, ефективності наукових досліджень. Для удосконалення системи оцінювання знань необхідно враховувати тенденції, що спостерігаються у країнах, приєднаних до Болонського процесу:

1. Вищі навчальні заклади дедалі ширше застосовують комплексну систему оцінювання знань. Ці системи спрямовуються на диференціацію рівня знань студентів, мають реагувати навіть на незначні коливання щодо глибини засвоєння матеріалу кожним студентом; забезпечувати рівний підхід до оцінки якості навчання студентів, в результаті забезпечується об’єктивність діагностики знань.

2. Прозорість навчального процесу, повна інформованість студентів про зміст навчальних планів та навчальних програм; розширення вибіркової складової робочих навчальних планів; прозорість критеріїв оцінювання знань, що є характерним для комплексних систем оцінювання.

3. Застосування різноманітних шкал оцінювання, які мають велику кількість діапазонів.

4. Провідною складовою навчального процесу все частіше визначається самостійна робота студента, яку контролюють, перевіряють і оцінюють. Оскільки весь програмний матеріал розділяється на дві складові: перша – матеріал, що викладається студентові у вигляді лекцій, друга – матеріал для самостійного вивчення., тому важливого значення набуває поточна робота і поточне оцінювання.

5. Підвищення частки поточного оцінювання у загальному, підсумковому оцінюванні.

6. Зменшення кількості дисциплін при одночасному збільшенні по них трудомісткості навчання.

7. Відсутність заліків і проведення іспитів переважно у письмовій формі. При цьому застосовуються жорстокі санкції проти тих, хто порушує проведення іспитів (користування „шпаргалками” тощо).

8. Перезарахування предметів у разі переходу студентом з одного закладу до іншого, незважаючи на специфіку викладання окремих дисциплін, відмінності у програмах, системи оцінювання.

У Болонському процесі система оцінювання ECTS розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перевести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.

Ця концепція оцінок означає:

- представлення додаткової інформації до оцінки навчального закладу;

- шкала оцінювання буде зрозуміла іншим закладам, які виставляють відповідну оцінку;

- визначається не тільки сама оцінка, але і досягнення кожного студента.

Уніфікована шкала оцінювання знань студентів системи ECTS представлена у таблиці 1.

Таблиця 1 - Оцінка ECTS.

Оцінка ECTS

Значення оцінки

A

Відмінно – блискуча робота з незначними помилками

B

Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками

C

Добре – загалом добра робота, але з помітними помилками

D

Задовільно - пристойно, але із значними помилками

E

Достатньо – задовольняє мінімальним вимогам

FX

Не прийнято – необхідно допрацювати

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Теоретичні основи формування природничих знань
Знання про людину як живий організм належать до природничо-наукових знань. У педагогічній енциклопедії зазначається, що знання - це перевірений практикою результат пізнання, відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, що об’єктивно існує поза нею. Відображення відбувається у формі факт ...

«Народная педагогія...» Олександра Духновича — один з основоположних творів української сімейної педагогіки
Олександр Васильович Духнович (1803-1865) — видатний український педагог і просвітитель, засновник родинного виховання в Україні, організатор народної освіти в Закарпатті, філософ, історик, письменник. Автор першого системно впорядкованого посібника з педагогіки для сільських учителів та батьків, п ...

Кабінет географії
„Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що при його вивченні майбутній громадянин знайомиться з реальним життям у навколишньому середовищі, із життям суспільства в усіх його проявах і зв'язках. Географічні знання і вміння дають просторове уявлення про земну поверхню та з ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com