Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента

Педагогіка і виховання » Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента

Сторінка 1

Українська культурологічна освіта вважається одною із найкращих у Східній Європі. І, це дякуючи тому, що навчання студентів з самого першого курсу орієнтоване на цінності світової художньої та культурної спадщини. Крім теоретичних занять з історії культури і мистецтв, музейної справи, естетики, художньої культури і т.п., майбутні дипломовані спеціалісти з культурології відвідують музеї та виставки, готують презентації та курсові роботи, виїжджають на пленери і екскурсії. А, вже залежно від специфіки навчання, практика проходить в музеях, архівах, профільних НДІ.

Аналіз позасистемних чинників розвитку формальної освіти культурологів.

Логічно, що завдяки успішному впровадженні формальної освіти культуролог буде підготовлений до вирішення наступних завдань:

* вивчення проблем теорії та історії культури,

* пізнання сучасних культурних форм і процесів.

* робота з виявлення, збереження та використання культурної та природної спадщини

* культурно-освітня робота в державних і недержавних установах і організаціях

* робота в установах системи освіти,

* робота в проектних організаціях, пов'язаних з вивченням культури, збереженням і освоєнням культурної і природної спадщини,

* робота в державних установах та громадських організаціях, що займаються управлінням культурою і охороною пам’яток історії та культури, підготовкою і реалізацією науково-практичних програм.

* консультування в сфері культури.

* соціокультурне моделювання.

Звичайно, що вибір спеціальності культуролога впливають так звані чинники розвитку освіти:

позасистемні:

умови проживання;

міграційна політика (мобільність студентів);

можливість сезонної зайнятості під час навчання

популярність і реклама ВНЗ;

якість навчання, що задовільняє попит на ринку праці.

внутрішньосистемні:

репутація системи освіти (ВНЗ);

обмеження доступу до ВО і відсутність програми навчання на території прожиття;

низька вартість оплати за навчання, рівень стипендії.

задані:

мова навчання;

географічне розташування;

історичні, культурні зв`язки.

власний вибір фаху.

Тепер, спробуємо проаналізувати вплив позасистемних чинників на впровадження формальної освіти на прикладі спеціальності культурологія (факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка).

З умовами проживання тут досить зручно, багато студентів - львів`яни, а інших (іногородніх) ЛНУ Ім. І. Франка забезпечує студентів гуртожитками (досить невисока ціна в місяць 128 грн.), і місцезнаходження яких від головного корпусу всього 3 зупинки трамваєм.

З мобільністю студентів важко сказати, так звісно наші студенти можуть вільно відвідувати іноземні університети, навіть слухати там лекції місяць-два, адже система БП дозволяє, проте кількість таких студентів незначна.

Так, багато наших студентів підробляють, щоб якось покращити своє життя чи то у сфері обслуговування населення, наприклад у " McDonalds", чи у будівництві. І, університетський розпорядок цьому сприяє, пар все менша, а отже часу все більше.

Можна достеменно сказати, що здобуття спеціальності культуролога є досить пріорітетним, адже навіть цього року поступило 30 студентів (15 платників), і це тільки на факультет культури і мистецтв, а крім цього в ЛНУ ім. Франка готують культурологів на філософському факультеті.

Отже, є три основні можливості професійного розвитку для культуролога:

1.наукова та дослідна діяльність. У цьому випадку фахівці займаються збором і аналізом інформації про об'єкти культури, систематизують відомості, курують дослідження.

2.викладацька. Викладачі культурологи потрібні як і в художні школи, та і в коледжі та університети.

3.прикладна. Культурологи можуть працювати співробітниками музеїв, виставкових центрів, аукціонних будинків, антикварних салонів, реставраційних майстерень.

Проте, вакансії у газетах або на відповідних сайтах для цієї професії з'являються рідко. На допомогу кадрових агентств також розраховувати не доводиться. Більшість культурологів воліють працювати в близьких сферах: багато заробити на своїй безпосередній спеціальності практично нереально.

З усього вище переліченого, можна зрозуміти, що формальна освіта дипломованих спеціалістів - культурологів — це освіта, спрямована на одержання або зміну освітнього рівня та кваліфікації в навчальних закладах та установах освіти згідно з визначеними освітньо-професійними програмами і терміном навчання, заходами державної атестації, що підтверджується отриманням відповідних документів про освіту.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Види виховної роботи в СОМУ
Виховання студентів СОМУ перш за все реалізується у процесі здобування освіти з обраної спеціальності. Всілякі форми позааудиторної роботи в максимальній мірі враховують ці обставини. Формування етичного, суспільно-патріотичного і творчого початку відбувається через всілякі форми поза аудиторної ро ...

Друга молодша група
Розвиток дітей цього віку дозволяє проводити планомірну роботу по формуванню основ музичної культури на заняттях і в процесі використання музики в повсякденному житті, а також в ході культурно-дозвільної діяльності. Музичні заняття мають ту ж структуру (ввідна частина, основна і завершальна), що і ...

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com