Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента

Педагогіка і виховання » Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента

Сторінка 1

Українська культурологічна освіта вважається одною із найкращих у Східній Європі. І, це дякуючи тому, що навчання студентів з самого першого курсу орієнтоване на цінності світової художньої та культурної спадщини. Крім теоретичних занять з історії культури і мистецтв, музейної справи, естетики, художньої культури і т.п., майбутні дипломовані спеціалісти з культурології відвідують музеї та виставки, готують презентації та курсові роботи, виїжджають на пленери і екскурсії. А, вже залежно від специфіки навчання, практика проходить в музеях, архівах, профільних НДІ.

Аналіз позасистемних чинників розвитку формальної освіти культурологів.

Логічно, що завдяки успішному впровадженні формальної освіти культуролог буде підготовлений до вирішення наступних завдань:

* вивчення проблем теорії та історії культури,

* пізнання сучасних культурних форм і процесів.

* робота з виявлення, збереження та використання культурної та природної спадщини

* культурно-освітня робота в державних і недержавних установах і організаціях

* робота в установах системи освіти,

* робота в проектних організаціях, пов'язаних з вивченням культури, збереженням і освоєнням культурної і природної спадщини,

* робота в державних установах та громадських організаціях, що займаються управлінням культурою і охороною пам’яток історії та культури, підготовкою і реалізацією науково-практичних програм.

* консультування в сфері культури.

* соціокультурне моделювання.

Звичайно, що вибір спеціальності культуролога впливають так звані чинники розвитку освіти:

позасистемні:

умови проживання;

міграційна політика (мобільність студентів);

можливість сезонної зайнятості під час навчання

популярність і реклама ВНЗ;

якість навчання, що задовільняє попит на ринку праці.

внутрішньосистемні:

репутація системи освіти (ВНЗ);

обмеження доступу до ВО і відсутність програми навчання на території прожиття;

низька вартість оплати за навчання, рівень стипендії.

задані:

мова навчання;

географічне розташування;

історичні, культурні зв`язки.

власний вибір фаху.

Тепер, спробуємо проаналізувати вплив позасистемних чинників на впровадження формальної освіти на прикладі спеціальності культурологія (факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка).

З умовами проживання тут досить зручно, багато студентів - львів`яни, а інших (іногородніх) ЛНУ Ім. І. Франка забезпечує студентів гуртожитками (досить невисока ціна в місяць 128 грн.), і місцезнаходження яких від головного корпусу всього 3 зупинки трамваєм.

З мобільністю студентів важко сказати, так звісно наші студенти можуть вільно відвідувати іноземні університети, навіть слухати там лекції місяць-два, адже система БП дозволяє, проте кількість таких студентів незначна.

Так, багато наших студентів підробляють, щоб якось покращити своє життя чи то у сфері обслуговування населення, наприклад у " McDonalds", чи у будівництві. І, університетський розпорядок цьому сприяє, пар все менша, а отже часу все більше.

Можна достеменно сказати, що здобуття спеціальності культуролога є досить пріорітетним, адже навіть цього року поступило 30 студентів (15 платників), і це тільки на факультет культури і мистецтв, а крім цього в ЛНУ ім. Франка готують культурологів на філософському факультеті.

Отже, є три основні можливості професійного розвитку для культуролога:

1.наукова та дослідна діяльність. У цьому випадку фахівці займаються збором і аналізом інформації про об'єкти культури, систематизують відомості, курують дослідження.

2.викладацька. Викладачі культурологи потрібні як і в художні школи, та і в коледжі та університети.

3.прикладна. Культурологи можуть працювати співробітниками музеїв, виставкових центрів, аукціонних будинків, антикварних салонів, реставраційних майстерень.

Проте, вакансії у газетах або на відповідних сайтах для цієї професії з'являються рідко. На допомогу кадрових агентств також розраховувати не доводиться. Більшість культурологів воліють працювати в близьких сферах: багато заробити на своїй безпосередній спеціальності практично нереально.

З усього вище переліченого, можна зрозуміти, що формальна освіта дипломованих спеціалістів - культурологів — це освіта, спрямована на одержання або зміну освітнього рівня та кваліфікації в навчальних закладах та установах освіти згідно з визначеними освітньо-професійними програмами і терміном навчання, заходами державної атестації, що підтверджується отриманням відповідних документів про освіту.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі
В цілому методика проведення предметних уроків досить складна і вимагає від учителя великої творчості. Створювалась вона протягом тривалого періоду пошуками учителів та методистів-учених. На кожному етапі розвитку школи методика мінялась і удосконалювалась. Цей процес продовжується і в наш час, кол ...

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності. Анатомо-фізіологічні особливості. Фізично дитина у цьому віці розвивається досить рівномірно. Збільшує ...

Нетрадиційні уроки в арсеналі організаційних форм навчання історії
Протягом тривалого часу в нашій країні була поширена класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Це частина навчального процесу, яка є викінченою в смисловому, часовому й організаційному плані. Від ефективності ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com