Погляди педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини

Педагогіка і виховання » Роль гри в розвитку творчості дітей дошкільного віку » Погляди педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини

Сторінка 1

Ще з давніх часів психологи і педагоги називали дошкільний вік віком гри. І це не випадково. Майже все, чим займається маленька дитина, вони називають грою. Для дитини гра – це її незалежна діяльність, в якій вона може реалізувати свої бажання та інтереси, не дивлячись на обов’язки та необхідності, заборони і вимоги, які властиві світу дорослих.

Для дитини гра – засіб самореалізації та самовираження. Гра дозволяє дитині вийти за рамки обмеженого світу «дитячої» і побудувати свій власний світ.

Але у дитини є інші заняття, які вона грою не називає, хоча в них вона також вільна в реалізації своїх бажань. Це малювання, ліплення, конструювання. Однак, на відміну від гри, в них є відчутний, матеріальний результат – малюнок, будівля тощо.

Гра являє собою особливу діяльність, яка розквітає в дитячі роки і супроводжує людину протягом всього життя. Не дивно, що проблема гри приваблювала і приваблює до себе увагу дослідників, не тільки педагогів і психологів, але й філософів, соціологів, етнографів, мистецтвознавців і біологів. Природно, що представників наукових галузей у грі цікавлять свої аспекти, але всі вони притримуються однієї думки, що гра – невід’ємна частина людської культури.

В сучасній теорії дошкільної педагогіки питання історичного походження гри являється одним з головних, тому що висвітлює саме її суть. До сьогоднішнього дня висловлюються думки про гру як діяльність, що обумовлена біологічними причинами, і має постійний, поза історичний характер. Невідповідність таких поглядів заперечують самі дитячі ігри, які відрізняються за своїм змістом не тільки в залежності від історичної епохи, але й у дітей, які живуть один час, але в різних культурних, економічних, і географічних умовах.

Більшість сучасних учених пояснюють гру як особливий вид діяльності, який вклався на відповідному етапі розвитку суспільства. На початку ХХ століття в дослідників не було єдиної думки відносно вирішення питання, що являється первинним в історії людства: праця чи гра. Висловлювалися думки, що гра виникла раніше ніж праця. Вперше з протилежним твердженням про те, що «гра – це дитя праці», виступив німецький психолог і філософ В. Вунт, а в подальшому цю точку зору розвинув російський філософ Г. В. Плеханов вивчав проблеми походження мистецтва в людському суспільстві. Він прийшов до висновку, що гра має багатовікову історію і виникла в первісному суспільстві разом з різними видами мистецтва. Таким чином, Г. В.Плеханов підкреслив генетичну спільність мистецтва та гри. На його думку, історії суспільства праця передувала грі.

До праці людину примушували життєві потреби, пов’язані з необхідністю здобувати їжу, оберігати своє майно, турбуватися про житло і т. д. Праця, полювання, війна із сусідніми племенами – все це супроводжувалося почуттями радості, задоволення смутку. Бажання знову пережити відчуття, які вони отримували в тій чи іншій діяльності спонукало первісну людину до обрядових ігор, танців, пісень. Таким чином, в історії суспільства праця старша за мистецтво та ігри.

Але в житті окремої людини гра, на думку Г. В. Плеханова, передувала праці. В цьому полягає соціальне призначення гри: вона слугує засобами передачі «культурних досягнень з роду в рід» готує дітей до праці Г. В. Плеханов звертав увагу на те, що гра соціальна і за своїм змістом, оскільки діти відображають те, що бачать навкруги, в тому числі і працю дорослих. Так як в людському суспільстві склався поділ праці на чоловічі і жіночі види та обов’язки, то хлопчики й дівчатка в іграх беруть приклад з тих представників статі, до яких належать самі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Проблема інтеграції змісту навчання у практиці роботи вчителів початкових класів
У сучасній початковій школі значна увага приділяється всебічному розвитку школярів, формуванню їхнього цілісного наукового світогляду. Одним із засобів вирішення цієї проблеми стало поєднання основ наук з інтегрованими курсами, які можуть будуватися на основі повного злиття предметів, широкої міжди ...

Гра на уроках історії як метод підвищення ефективності навчального процесу
Освіта XXI століття - це освіта для людини. Вона має на меті створення умов для розвитку й реалізації кожної особистості, становлення людини здатної гідно існувати в реаліях XXI ст. Вивчення історії є одним з найважливіших чинників, який формує як свідомість окремо взятого індивіда, так і всього на ...

Рушійні сили і закономірності розвитку особистості
Рушійними силами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні суперечності: асиміляція і дисиміляція; збудження і гальмування; емоційна сфера (задоволення і незадоволення, радість і горе); спадкові дані і потреби виховання; рівень розвитку особистості і її ідеал, потреби особистості і її мораль ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com