Погляди педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини

Завдання педагога – стимулювати й збагачувати різні види творчої діяльності дітей: гру, малювання, ліплення, конструювання, які сприяли б максимальній об’єктивації нових образів, формуванню системи знань, умінь і навичок.

Гра та уява нерозривні, саме у грі й завдяки уяві дитина абсолютно мимоволі стає сильнішою, витривалішою, добрішою ніж у багатьох життєвих ситуаціях. У грі ніби відкривається джерело її фантазії. І саме уява цілком природно спрямовує дитину на узгодження власних бажань з бажаннями партнера по грі. Вона спочатку відчуває, підсвідомо уявляє, а лише згодом усвідомлює правило спільної гри, в разі порушення якого гра зникає.

Важко переоцінити значення цього ігрового джерела уяви для реалізації особистісного потенціалу дитини. Це найдієвіше школа розвитку всього комплексу комунікативно-мовленнєвих здібностей, формування достатнього рівня компетентності для реалізації створених власною уявою задумів.

Сповнена фантазії, творча гра є справжньою школою життя. Діти, які проходять таку школу, мають справді багату фантазію, здатні до творчих вигадок, самі є ініціаторами та організаторами ігор, бажаними партнерами для однолітків. Як казав Л.С.Виготський, уява з’являється саме в грі, в ній вона й постійно вдосконалюється.

Великий вплив гра здійснює і на розвиток у дітей можливостями взаємодіяти з іншими людьми. Крім того, що дитина в грі засвоює правила, засоби взаємодії, у спільній грі з ровесниками вона набуває досвід взаєморозуміння, вчиться пояснювати свої дії і наміри, погоджувати їх з іншими дітьми.

У грі дитина отримує досвід підсвідомої поведінки – вчиться керувати собою, дотримуючись правил гри, стримуючи свої бажання заради підтримки спільної гри з ровесниками, уже без контролю зі сторони дорослих.

Не має потреби пояснювати, наскільки всі ці якості необхідні дитині в подальшому житті, і в першу чергу в школі, де вона повинна входити у великий колектив ровесників, зосереджуватись на поясненнях вчителя в класі, контролювати свої вчинки та дії при виконанні домашнього завдання.

Психологічні дослідження показують, що дитині, яка не гралася в дитинстві буде тяжче вчитися і налагоджувати контакти з іншими людьми, ніж діти, які мали багатий ігровий досвід, особливо досвід спільної гри з ровесниками.

З усього вище вказаного стає зрозумілим, що гра має величезне значення для загального розвитку і виховання дитини. Але вона допомагає вирішувати і більш вузькі педагогічні завдання. У грі може відбуватися засвоєння дитиною окремих знань, умінь і навичок. Однак це вже вимагає спеціальної педагогічної організації дитячої гри – включення в неї такого змісту, який вимагав би від дитини актуалізації окремих знань, виконання відповідних дій. Можна, наприклад, так побудувати гру в школу, що дитина буде з великим зацікавлення і бажанням засвоювати азбуку, спеціально організована гра в магазин може допомогти закріпленню елементарних математичних навиків лічби. Але ці задачі можуть бути вирішені тільки у спільній грі дітей з дорослими.

Іншими словами, дорослі повинні усвідомлювати, що гра зовсім не пусте заняття, вона не лише приносить дитині масу задоволення, але й являється потужним засобом її розвитку, засобом формування повноцінної особистості.

Сутність, специфіка та значення гри як фактора розвитку, виховання та навчання дітей різних вікових категорій теоретичним та експериментальним шляхом досліджується практично з того часу, коли започаткована наука як окрема галузь людської діяльності. К.Д.Ушинський підкреслював, що суть гри у її впливі на духовний розвиток дитини. На думку видатного вітчизняного педагога цей вплив є важливішим за початкове навчання. У грі формуються всі сторони душі – розум, серце і воля дитини. Коли говорять, що ігри передрікають майбутній характер і майбутню долю дитини, то це правильно у двох етапах: у грі не тільки виявляються нахили дитини та сила її душі, а й сама гра має великий вплив на розвиток дитячих здібностей і нахилів, що й визначає їх м майбутню долю.

Це цікаво:

Значення праці в житті людини
Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж усієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей. Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовно ...

Стан формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства в практиці початкової школи
Для з'ясування стану формування знань про людину в учнів на уроках природознавства у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу формування знань про людину у практиці початкової школи. Констатуючим експериментом було охоп ...

Функції викладача
Робота за методом проектів вимагає від викладача не так викладання, як створення умов для прояву у студентів інтересу до пізнавальної діяльності, до самоосвіти, до застосування отриманих знань на практиці. В певному сенсі викладач перестає бути «предметником», а перетворюється в педагога широкого п ...