Вивчаючи інформаційні технології і захоплюючись необмеженими можливостями комп'ютера, треба розуміти, що мислити комп'ютер не може. Його призначення – механічне виконання команд, які подають користувачі або програмісти. Апаратні засоби, створені з використанням високих технологій, в поєднанні з великою кількістю «розумних» програм, написаних людиною, – це і є те, що робить можливості комп’ютера такими вражаючими.
Комп’ютер – це лише помічник людини, без якого неможливо уявити розв’язування задач у будь-якій галузі людської діяльності.
Розв’язування задач у будь-якій галузі діяльності-це завжди одержання певних результатів обробки вхідних даних
Для розв'язування задач комп'ютер озброєний найрізноманітнішими програмами, які поділяються на такі категорії:
операційні системи;
системи програмування;
прикладне програмне забезпечення.
Оскільки комп'ютер реалізовує лише програми, створені для нього людиною, користувач повинен проаналізувати завдання, яке необхідно розв'язати, та обрати оптимально придатний програмний засіб, який є в арсеналі засобів його комп'ютера. Якщо не існує відповідного програмного забезпечення, або існуюче програмне забезпечення з певних причин не влаштовує, користувач має змогу самостійно написати програму для виконання поставленої задачі.
Розв’язання прикладної задачі з використанням комп’ютера проходить через такі етапи:
Постановка задачі;
Побудова моделі (формалізація);
Складання алгоритму;
Вибір програмного засобу;
Тестування програмного засобу;
Виконання програми та аналіз результатів.
2. Постановка задачі
Постановка задачі (формулювання умови) – це перший крок у розв'язанні будь-якої задачі. На цьому етапі розглядається досліджуване явище чи об’єкт, формулюється умова задачі, конкретизується, що дано, а що треба знайти, визначається, які результати будуть вважатися правильними.
Успішно розв'язувати задачі можна тільки при чіткому і водночас однозначному визначенні вимог до кінцевих результатів. Розпливчастість і невизначеність формулювань може призвести до різного тлумачення умов і, як наслідок, – розбіжності в оцінці правильності результатів.
Точність постановки задач – це можливість забезпечити чиркове розуміння задач різними людьми. Точність визначень і формулювань не повинна допускати двозначного тлумачення, а найголовніше, щоб можна було однозначно міркувати, чи є пропоновані розв'язки правильними.
3. Моделювання
Саме слово «модель» – поняття не нове. З моделями доводиться зустрічатися на уроках фізики, хімії, біології, географії. Будь-який наочний посібник: географічні карти і глобуси, муляжі кристалічних решіток – це все моделі тих об’єктів, які вивчаються.
Модель – це спрощене уявлення про реальний об’єкт, процес чи явище.
Головне призначення моделі – продемонструвати лише суттєві властивості об’єктів, процесів і явищ
Не буває просто «модель». Існують моделі гри в шахи, модель токарного верстата, модель атома, модель даних тощо. Моделлю можна вважати пристрій, що імітує інший пристрій або процес, юридичний кодекс, який моделює правові відносини в суспільстві; маніть картину художника чи театральну виставу можна вважати моделлю, яка відображає певні сторони духовного світу людини.
Заміна реального об’єкта, явища або процесу з метою його вивчення моделлю у вигляді схеми, таблиці, малюнка, натуральної моделі, математичної формули тощо називається моделюванням
Це цікаво:
Урок — основна форма організації процесу навчання
Процес навчання природознавства здійснюється в різних організаційних формах. Перш ніж назвати і охарактеризувати їх, слід чітко уявити сутність педагогічної категорії форми організації процесу навчання. Звернемося до походження цього слова. У перекладі з латинської „forma” означає зовнішній вигляд, ...
Коледжі Франції
Коледжів, тобто середніх професійних навчальних закладів як таких у Франції не існує. Коледжем тут називають II щабель середньої школи. Для людини, що не ставить своєю метою одержати вищу освіту, є підходящий шлях - ліцей професійної освіти, аналог ПТУ. За 2-3 роки навчання тут можна одержати будь- ...
Особливості використання комп’ютерних технологій у розвитку молодших
школярів
Загальновідомо, що, у молодшому віці, починаючи з 4-х років, іде активне формування знань, умінь, навичок знакового письма, читання й лічби. Уже на початку навчання в школі учні відрізняються один від одного рівнем обізнаності з навколишнім світом, спостережливістю, умінням думати, запам'ятовувати ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.