Особливості мислення молодших школярів

Сучасний рівень розвитку суспільства і, відповідно, відомості, почерпнуті з різних джерел інформації, викликають потребу вже у молодших школярів розкрити причини та суть явищ, пояснити їх, тобто відвернуто мислити.

Питання про розумові можливості молодшого школяра в різний час вирішувалося по-різному.

В результаті ряду досліджень з'ясувалося, що розумові можливості дитини ширші, ніж передбачалося раніше, і при створенні умов, тобто при спеціальній методичній організації навчання, молодший школяр може засвоювати абстрактний теоретичний матеріал.

Взагалі, що стосується поняття «мислення», то слід зазначити декілька поглядів.

По-перше, як указує тлумачний словник С.І.Ожегова, мислення – це “здатність людини міркувати, що є процесом віддзеркалення об'єктивної дійсності в уявленнях, думках, поняттях”. Розберемо це поняття.

Людина дуже мало знала б про навколишній світ, якби його пізнання обмежувалося лише свідченнями його аналізаторів. Можливість глибокого і широкого пізнання світу відкриває людське мислення. Те, що у фігури чотири кути доводити не треба, оскільки ми це бачимо за допомогою аналізатора (зір). А ось, що квадрат гіпотенузи рівний сумі квадратів катетів, ми не можемо ні побачити, ні почути, ні відчути. Такого роду поняття є опосередкованим.

Таким чином, мислення є опосередковане пізнання.

Так само мислення є пізнання відносин і закономірних зв'язків між предметами і явищами навколишнього світу. Для того, щоб виявити ці зв'язки, людина удається до розумових операцій – порівнює, зіставляє факти, аналізує їх, узагальнює, робить висновки.

І, нарешті, мислення є узагальнене пізнання дійсності, процес пізнання загальних та істотних властивостей предметів і явищ.

І цей процес цілком доступний дітям. Як показують дослідження В.В.Давидова, діти молодшого шкільного віку цілком можуть оволодіти елементами алгебри, наприклад, встановлювати відносини між величинами. Для виявлення відносин між величинами виявилося необхідним моделювання цих відносин – вираз їх в іншій матеріальній формі, при якій вони виступають як би в очищеному вигляді і стають орієнтовною основою дій.

Це цікаво:

Методи навчання як компонент дидактичної структури
1. Методи навчання - дидактична категорія. 2. Класифікація методів навчання. 3. Характеристика окремих методів навчання (крім проблемного і програмованого): а) розповідь; б) бесіда; в) робота з книжкою; г) драматизація; д) прослуховування художнього слова; е) спостереження; є) демонстрація; ж) лабо ...

Передумови виникнення організаторських здібностей у дітей
В ході спілкування з оточуючими розвивається і сама здатність до спілкування. Відомо, що людина народжується на світ з генетично закладеними в неї потенційними можливостями стати саме людиною. Немовля – це «чиста дошка» (tabula rasa), на якій під впливом соціуму «пишуться» ознаки людяності. Немовля ...

Розвиток інтелектуальних здібностей учнів засобами історії
Прийоми розумової діяльності немовби приховані за прийомами навчальної роботи. Відпрацювання кожної групи вмінь потребує застосування найпростіших настанов. Узагальнюючими настановами розумової діяльності учні можуть користуватися починаючи з 4-5 класу. Учитель привчає їх до викладу історичних поді ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com