Розвиток логічного та алгоритмічного мислення

Сторінка 4

Алгоритм — точний опис (розпорядження, правило, рецепт) механічно виконуваного крок за кроком одноманітного рішення будь-якої задачі, що легко розуміється, з будь-якого класу завдань даного типу.

Молодші школярі оволодівають простими алгоритмами складання, віднімання, множення, ділення цілих ненегативних чисел.

Людина, що володіє алгоритмічним мисленням, бачить кінцеву мету, може описати алгоритм (якщо він існує) або алгоритмічне розпорядження, в результаті виконання якого мета буде досягнута.

Складання алгоритмічних розпоряджень, алгоритмів — складне завдання, тому початковий курс математики не ставить своєю за мету її рішення, але певну підготовку по формуванню алгоритмічного мислення початкова школа проводить, сприяючи розвитку логічного мислення молодших школярів.

Для цієї мети, починаючи з першого класу, потрібно що вчаться учити:

—бачити алгоритми у вирішенні конкретних завдань;

—уміти створювати програму дій для вирішення завдань певного типу;

—складати певну послідовність обчислювальних дій (кроків);

—бачити кінцевий результат дій;

—розуміти, що програма, задаюча алгоритм, повинна бути застосована до будь-якого завдання даного типу.

Цю роботу слід починати з простих, доступних учням, алгоритмів (алгоритм переходу через вулицю, алгоритм користування побутовими приладами, алгоритм приготування (рецепт) блюда і т. д.). Вчитель може запропонувати дітям представити у вигляді послідовних операцій, наприклад шлях від школи до будинку.

Аналізуючи зміст існуючих програм, підручників, відзначаємо, що проблема формування алгоритмічного мислення найповніше вирішується в програмі «Початкова школа 2100 .» Л.Г. Петерсон, програмі «Початкова школа XXI століття» Н.Ф. Віноградової.

Так, в програмі «Початкова школа 2100 .» вже в першому класі алгоритмічне розпорядження представлене у вигляді схеми:

+2 +2 +2 +2

Для усвідомлення алгоритмічної суті виконуваних дій дане завдання слід переформулювати у вигляді програми таким чином «Знайдіть 5 чисел, перше з яких рівне 3, кожне наступне на 2 більше попереднього» .

У вигляді алгоритмічного розпорядження це завдання виглядатиме так:

1)запишіть число 3;

2)збільште його на 2;

3)отриманий результат збільшите на 2;

4)повторюйте операцию 3 до тих пір, поки не отримаєте 5 чисел.

Поступово учні оволодівають уміннями виділяти елементарні кроки своїх дій і визначати їх послідовність. Наприклад, правило перевірки складання можна алгоритмічно сформулювати так: «Щоб перевірити складання відніманням, потрібно:

1)з суми відняти одне із доданків;

2)порівняти отриманий результат з іншим доданком;

3)якщо отримаєте результат, рівний іншому доданку, отже, складання виконане вірно;

4)інакше шукайте помилку».

Для формування уміння складати алгоритми потрібно навчити молодших школярів:

•знаходити загальний спосіб дій;

•виділяти основні елементарні кроки, з яких складено дане завдання;

•планувати послідовність виділених дій;

•правильно записувати алгоритм.

У програмі «Школа Росії» частіше за словесні і схематичні розпорядження алгоритм задається у вигляді таблиці, заповнюючи яку, учні усвідомлюють:

•необхідно обчислити значення суми двох чисел;

•перший доданок міняє своє числове значення, другий, — постійний.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Перевірка ефективності експериментального дослідження окресленої проблеми
Робота з Букварем (навчання грамоти). Уроки Для шестирічних першокласників процес навчання грамоти триває усього навчального року. Тому робота з букварем є для них основним джерелом формування навички читання і закладання снов грамотного письма. Знання, уміння й навички з рідної мови, здобуті шести ...

Психологічні особливості ранньої обдарованості
Дітей, у яких виявляється досить високий рівень можливостей у певній діяльності, які відзначаються схильністю до її виконання, активність яких ніби вибудовується навколо улюблених занять, вважають обдарованими. Обдарована дитина відзначається високим рівнем досягнень, а також значними можливостями ...

Визначення поняття «якість знань» у науковій літературі
Поняття «якості знань» передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння. (пед. Словник) У педагогічній науці можна виділити декілька напрямів у вивченні і розробці проблеми якості знань, у ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com