Види ігор та їх характеристика

Гра, хоч і відбувається в межах правил, створює простір для фантазії, імпровізації. У грі можна виявити й ті позитивні риси, що у повсякденному житті непомітні. Гра вибирається організаторами на рівні можливостей дітей, і тому кожен може досягти майстерності й успіху, тоді як у навчальній діяльності успіх і визнання приходить не завжди.

Гру можна віднести до опосередкованих методів виховного впливу. Тобто дитина не відчуває себе об’єктом впливу педагога, а повноправним суб’єктом діяльності. Гра – це той засіб, де виховання переходить у самовиховання.

У грі всі її учасники постійно взаємодіють, спілкуються між собою, що потребує дотримання певних правил і норм. Таким чином, у дитини нагромаджується соціальний досвід поведінки. Якщо ігрова діяльність займає багато часу в житті дитини, то це сприяє виробленню у неї звички поводитися культурно. З іншого боку, оптимістичний тон спілкування під час гри, позитивний емоційний настрій, а також знайома ігрова діяльність зумовлюють природність дій та вчинків дитини, що дає змогу вчителеві судити про рівень сформованості культури поведінки вихованця та бачити недоліки.

Можна виділити такі функції гри в процесі формування культури поведінки: моделююча, інформуючи, формуюча, коригуючи, стимулююча.

Моделююча – полягає в ознайомленні дітей з різноманітними видами діяльності людей та стосунками, які виникають між ними. Це сприяє підготовці дітей до майбутнього соціального розвитку.

Інформуючи – передбачає ознайомлення дітей з правилами та нормами поведінки, формування знань, понять і уявлень про етичні норми, форми та способи поведінки, про суспільно визначені моральні якості особистості.

Формуюча – в процесі гри нагромаджується досвід культурної поведінки, а після багаторазового повторення формується звичка поводитися культурно. Значна емоційна напруга будь-якої цікавої, правильно організованої гри – запорука формування стійких знань про норми та вимоги суспільної моралі, що сприяє розвитку інтелектуального компонента культури поведінки.

Коригуюча – дає змогу виявити рівень сформованості культурної поведінки, виділити недоліки, що визначає вибір вихователям тем занять, форм і прийомів роботи, а також засобів виховного впливу для кожної окремої дитини.

Стимулююча – забезпечує оптимістичний тон спілкування і позитивний емоційний настрій.

В педагогічній теорії гри особлива увага приділяється грі, як засобу виховання. Основним положенням являється те, що в дошкільному віці гра є тим видом діяльності, в якій формується особистість, збагачується її внутрішній зміст. Основне значення гри в тому, що у дитини розвиваються потреби в удосконаленні навколишньої дійсності, здібності до створення нового.

Різноманітність ігор у дитячому середовищі, складний і багатоаспектний вплив гри на розвиток та виховання дитини зумовили неоднозначність розуміння вченими сутності цього феномена.

Дослідження визначальних характеристик гри, на думку вчених, -- одне з найскладніших наукових завдань. Психологічне вивчення гри, як говорив С.Л.Рубінштейн, не проста справа. Причаровуючи та привертаючи до себе увагу як життєве явище, ігрова діяльність стала досить серйозною та складною проблемою для наукової думки. У відомій книзі «Игра. Творчество. Жизнь». Таке саме ставлення до гри в педагогічній діяльності висловили А.С.Макаренко, В.М.Терський: «Дехто вважає, що гра – це тільки забава, і не має чого тут думати – усе просто. А я впевнений у тому, що це одне з найскладніших педагогічних питань, від правильного розуміння якого залежить весь процес і виховання, і освіти».

Це цікаво:

Фонетичні ігри
1. Чую – не чую. Ціль: формування навиків фонематичного слуху. Хід роботи: учні діляться на команди. Викладачі говорять слова. Якщо викладач говорить слово, в якому є довгий голосний … або …, учні піднімають вгору ліву руку. Якщо в сказаному слові є приголосні звуки … або …, всі учні піднімають оби ...

Сутність індивідуального підходу на уроках історії України
Проблемі індивідуального підходу у вихованні і навчанні дітей надавали увагу багато представників прогресивної педагогіки, як вітчизняної, так і зарубіжної. Вже в системі Я.А.Коменського – великого чеського педагога – були чітко визначені положення про те, що у процесі навчання і виховання дітей не ...

Особливості українського народного фольклору для розвитку елементарних математичних уявлень в дошкільному віку
Невичерпна криниця народної педагогіки. Народна математика це сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність п ...