Особливості розробки тестів

Сторінка 2

2) варіантів вибору або певної кількості можливих відповідей ( з дістракторів та недістрактора), з яких обирається правильна відповідь (недістрактор).

Дістрактори (distractors) – варіант відповіді, наближений до правильного (зазвичай таких варіантів чотири або п’ять). Досліджуваний під час тестування повинен обрати єдино правильну відповідь, яка не є дістрактором.

Пол Клайн та Служба тестування у системі освіти США пропонують ряд правил, які допоможуть сформулювати ефективні завдання з варіантами вибору:

1) простота: завдання повинно бути сформульовано настільки просто і точно, щоб неможливо було зрозуміти його неоднозначно, або на розуміння цього завдання міг вплинути словниковий запас досліджуваних чи їх здібності;

2) всі дістрактори повинні бути такими, щоб кожен з них міг привернути увагу досліджуваного (повинні бути "схожими" на правильну відповідь, наближеними до неї). У доборі дістракторів може допомогти складання списку неповних відповідей і подальше використання неправильних відповідей, записаних самими досліджуваними. Разом з тим слід переконатися, чи не заплутують дістрактори тих досліджуваних, знання яких не є дуже міцними;

3) тільки один варіант зі всього набору є недістрактором (правильною відповіддю). Іноді різні точки зору на дану проблему можуть заплутати досліджуваних;

4) відповідь на одне запитання не може бути ключем до відповідей на інші запитання (не варто використовувати дістрактори одного завдання у переліку до інших завдань);

5) уникати тестування тривіальних питань через їх простоту.

Рекомендується також:

6) уникати заперечень у основній частині, оскільки: а) це призводить до суперечності під час читання завдання; б) негативні знання у більшості випадків не настільки важливі, як позитивні.

7) місце правильної відповіді серед дістракторів повинно визначатися випадковістю, щоб попередити вгадування.

З огляду на можливість угадування завдання із варіантами відповідей, де дістрактори приблизно рівноцінні, зводять величину цього негативного чинника до вірогідності 1/5 у порівнянні із альтернативними завданнями, де цей показник становить 50%.

Тести з варіантами відповідей мають ряд переваг у порівнянні із іншими видами тестів.

Кожне завдання може бути високонадійним, оскільки можлива тільки одна правильна відповідь і відсутні фактори, що знижують надійність через суб’єктивність відповіді та суб’єктивність оцінки осіб, що проводять тестування.

Для даного виду завдань легко обчислювати показники, чому сприяє стандартизація відповідей та можливість комп’ютерної обробки даних.

Оскільки тести з варіантами вибору оцінюються точними показниками, є можливість одержати точну оцінку змістовності. Це важливо для визначення відповідності тесту тій групі досліджуваних і тій меті, задля досягнення якої він був створений.

Дуже обмеженим, як вважають спеціалісти по конструюванню тестів, повинно бути використання тестів з альтернативними завданнями чи дістракторами. Вони містять певне завдання, яке досліджуваний повинен оцінити як істинне або хибне ("так" чи "ні"). Виконання таких тестів передбачає використання "лише одного фрагмента знань".

Складності, які виникають із альтернативними завданнями, такі:

1) вірогідність правильного вгадування недістрактора становить 50%;

2) дуже складно сформулювати твердження, на яке можна дати однозначну відповідь "так" чи "ні";

3) точність формулювання твердження виключає використання слів "всі", "кожен",, "завжди" і "ніколи", оскільки вже вони містять суперечність; разом з тим такі слова, як" іноді" і "часто" досліджуваний сприймає дуже суб’єктивно, що також не робить даний тест надійним;

4) те, що є незаперечно істинним або хибним у твердженні сприймається як тривіальне.

Вказана форма тестів далеко не завжди є ефективною. Доцільніше буває замінити її еквівалентними за своєю ефективністю завданнями із варіантами вибору. Найбільш ефективними альтернативні завдання є у випадку, коли пред’являється інформація, певні дані або дається питання про них, щоб протестувати, як вони розуміються, наскільки досліджуваний вміє аналізувати сприйняте. У такому випадку до твердження додається серія альтернативних завдань.

Завдання на відновлення відповідності – це третя категорія завдань, у яких досліджуваному пропонується встановити відповідність між елементами двох списків, наприклад між прізвищами педагогів і назвами педагогічних творів. Найбільше такі завдання доцільні для виявлення фактичної інформації. Вони більш компактні за формою. Разом з тим, такого роду завдання повинні враховувати ряд вимог. Кількість елементів другого списку (наприклад, назви педагогічних творів) повинна бути більшою чи включати елементи, яким немає відповідних. Це зменшує вірогідність ситуації вгадування.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Дидактична гра як нестандартна форма в навчанні
Дидактична гра є однією з унікальних форм, які дозволяють зробити цікавою й захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки по вивченню матеріалу, які здійснюються в рамках відтворюючого й перетворюючого рівнів пізнавальної діяльності – засвоєння фактів, дат, імен ...

Основні види роботи соціального педагога з дітьми «групи ризику»
Будь-яка проблема краще вирішується комплексно. Саме комплексний соціально-педагогічний підхід в роботі з цією категорією дітей і повинен бути покладений в основу розробки соціально-педагогічних технологій роботи з ними. При цьому необхідно враховувати, що соціально-педагогічна робота з дітьми груп ...

Діяльнісний підхід у дидактиці
1. Пізнавальна діяльність як основа розвитку особистості учня. 2. Мотивація учбової діяльності школярів. 3. Проблема пізнавального інтересу й активізація учіння. Ключові поняття: діяльністний підхід, пізнавальна діяльність, пізнавальна потреба, мотив, мотивація учіння, навчально-пізнавальна діяльні ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com