Організація та зміст експериментального дослідження

4 клас

Отже, як бачимо з результатів, запропонованих в таблицях навчання за запропонованою нами методикою покращило знання учнів щонайменше на 1–2 бали. Також варто сказати, що пропонована методика покращує мотиваційну сферу навчання, знайомить учнів з історичним минулим народу, його побутом, звичаями, збільшує рівень домагань школярів і, як наслідок покращує їх результативність.

Загалом казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, але й, як бачимо з результатів, у великій мірі, розвивальні та навчальні задачі. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам’ять, мовленнєвий розвиток тощо.

Казка – животворне джерело дитячого мислення. Багаторічний досвід переконує, що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем.

Вивчення досліджуваної проблеми в теоретичному аспекті показало, що казка – найбільш важливий помічник у розумовій роботі учня. Це можна простежити на різних етапах засвоєння нового матеріалу. Перший етап: розумова робота над новим матеріалом починається з уваги, яку К.Д. Ушинський назвав дверима, через які проходить все, що входить у душу людини із зовнішнього світу.

Дослідження В. Сухомлинського показали, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається найінтенсивніше. Ми намагались запропонувати умови, серед яких для запам’ятовування через казку найсуттєвішими є: казка приваблює дитину своєю яскравістю, незвичайністю, зацікавлює маленького учня, зумовлює виникнення асоціацій. Тому процес її опрацювання відбувається поетапно: на І етапі відбувається первинне ознайомлення зі змістом казки, на ІІ – аналіз образів твору, причиново-наслідкових зв’язків тощо і вже на ІІІ етапі відбувається власне запам’ятовування узагальнення мовних засобів твору, ідейно-тематичної спрямованості тощо. Під час запам’ятовування дитина логічно мислить. Отже, третій етап розумової праці вміщує у собі і четвертій – мислення. Виходячи із завдань сучасної школи – навчаючи, розвивати – казку можна неповністю розповідати, не розкривати її таємниці. Створення проблемної ситуації а потім її розв’язання – це вже робота логічного мислення таким чином, казка у навчальному процесі розвиває дитячу увагу, уяву, пам’ять, мислення, які допомагають учневі в оволодінні необхідним матеріалом.

Це цікаво:

Особистісно-орієнтована стратегія педагогічної взаємодії
Особистісно-орієнтована стратегія педагогічної взаємодії характеризується такими особливостями: ставленням до учня як суб'єкту власного розвитку; орієнтацією на розвиток і саморозвиток його особистості; створенням умов для самореалізації і самовизначення особистості; установленням суб'єкт-суб'єктни ...

Вимірювання показників сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції
В основу експериментального дослідження рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в молодших школярів покладено припущення, що ефективність процесу формування відповідних компонентів даної компетенції підвищиться завдяки використанню на уроках англійської мови рольових ігор. Дослі ...

Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку
Фізична підготовленість випробуваних визначалася за результатами педагогічного тестування, яке констатує рівень виявлення основних рухових якостей: сили (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину), силової витривалості (кут у висі), швидкісно-силової витривалості (присідання за 30 ...