4 клас
Об’єкт перевірки |
Середня к-сть балів в контрольному класі |
Середня к-сть балів в експериментальному класі | ||
На початку вивчення розділу |
В кінці вивчення розділу |
На початку вивчення розділу |
В кінці вивчення розділу | |
вміння відрізняти літературну казку від народної |
7,9 |
8,3 |
7,8 |
9,6 |
знання українських народних казок |
7,4 |
7,9 |
7,6 |
9,2 |
визначення специфічності структури казки |
6,8 |
7,5 |
6,9 |
8,3 |
вираження емоційно-чуттєвої сфери |
7,2 |
7,9 |
8,6 |
8,9 |
встановлення причиново-наслідкових зв’язків |
7,9 |
8,8 |
7,2 |
10,6 |
бажання читати казку на уроці |
8,4 |
8,9 |
8,6 |
10,4 |
Отже, як бачимо з результатів, запропонованих в таблицях навчання за запропонованою нами методикою покращило знання учнів щонайменше на 1–2 бали. Також варто сказати, що пропонована методика покращує мотиваційну сферу навчання, знайомить учнів з історичним минулим народу, його побутом, звичаями, збільшує рівень домагань школярів і, як наслідок покращує їх результативність.
Загалом казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, але й, як бачимо з результатів, у великій мірі, розвивальні та навчальні задачі. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам’ять, мовленнєвий розвиток тощо.
Казка – животворне джерело дитячого мислення. Багаторічний досвід переконує, що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем.
Вивчення досліджуваної проблеми в теоретичному аспекті показало, що казка – найбільш важливий помічник у розумовій роботі учня. Це можна простежити на різних етапах засвоєння нового матеріалу. Перший етап: розумова робота над новим матеріалом починається з уваги, яку К.Д. Ушинський назвав дверима, через які проходить все, що входить у душу людини із зовнішнього світу.
Дослідження В. Сухомлинського показали, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається найінтенсивніше. Ми намагались запропонувати умови, серед яких для запам’ятовування через казку найсуттєвішими є: казка приваблює дитину своєю яскравістю, незвичайністю, зацікавлює маленького учня, зумовлює виникнення асоціацій. Тому процес її опрацювання відбувається поетапно: на І етапі відбувається первинне ознайомлення зі змістом казки, на ІІ – аналіз образів твору, причиново-наслідкових зв’язків тощо і вже на ІІІ етапі відбувається власне запам’ятовування узагальнення мовних засобів твору, ідейно-тематичної спрямованості тощо. Під час запам’ятовування дитина логічно мислить. Отже, третій етап розумової праці вміщує у собі і четвертій – мислення. Виходячи із завдань сучасної школи – навчаючи, розвивати – казку можна неповністю розповідати, не розкривати її таємниці. Створення проблемної ситуації а потім її розв’язання – це вже робота логічного мислення таким чином, казка у навчальному процесі розвиває дитячу увагу, уяву, пам’ять, мислення, які допомагають учневі в оволодінні необхідним матеріалом.
Це цікаво:
«Материнська школа» Яна Амоса Коменського та її значення для сучасної сім'ї
Ян Амос Коменський (1592-1670) — чеський педагог-гуманіст, письменник, громадський діяч. У 1632 році видав посібник «Материнська школа» . Епіграфом до нього він узяв слова давньоримського філософа, письменника і політичного діяча Марка Туллія Цицерона (106-43 pp. до н. е.): «Основа всієї держави по ...
Спрямовуюча роль батьків у адаптуванні підлітків до життя
Роль батьків у розвитку дитини У гарних батьків виростають гарні діти. Як часто чуємо ми це твердження, що важко пояснити, що ж це таке - гарні батьки. Майбутні батьки думають, що гарними можна стати, вивчивши спеціальну літературу чи опанувавши особливі методи виховання. Безсумнівно, педагогічні і ...
Використання музично-ритмічних вправ на уроках музики в початкових класахта позакласній виховній роботі
Ритмічне чуття слід виховувати в учнів вже з перших уроків у 1-у класі. Спочатку учні повинні навчитись відчувати, а потім відтворювати ритмічну пульсацію. Такі навички слід розвивати на конкретному музичному матеріалі: перед виконанням знайомої пісні, вчитель пропонує дітям одночасно зі співом від ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.