Творчість як важливий компонент розвитку дитини

Педагогіка і виховання » Роль гри в розвитку творчості дітей дошкільного віку » Творчість як важливий компонент розвитку дитини

Сторінка 5

Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. Нажаль, виховання і навчання орієнтоване не на формування в неї механізму саморозвитку, а на кінцевий продукт – здатність у діяльності та поведінці відтворювати соціально задані зразки. Дошкільний заклад ніби і бере на себе обов’язок передавати суспільству істину, здатну функціонувати у заданих дорослими умовах. Але це не сприяє розвитку творчості дошкільника, його вміння самоорганізовуватись, приймати елементарні рішення, виявляти вигадку і фантазію, висловлювати власні судження, довіряти власним самооцінках.

Визнання жорсткої зумовленості дошкільника виховними та навчальними впливами призвело до того, що творчу активність теж почали розглядати як похідну цих впливів. Поширеним виразом у педагогів – дошкільників є «формування творчості», тобто, надання творчості певної форми. Проявом такого підходу є проведення занять «за задумом», на початку яких вихователь пропонує дітям пригадати все, чого їх навчили раніше, та відтворити щось з уже відомого. Так формується виконавець розпоряджень дорослого, відбувається становлення одноманітних форм свідомості й поведінки дошкільника. Щоб дитина виявляла творчу активність, слід насамперед з довірою поставитися до її природної схильності діяти на власний розсуд, сприймати життєві враження, покладаючись на власний досвід.

Вміння вихователя брати до уваги, хай і обмежений, проте особистий життєвий досвід дитини сприяє створенню ними оригінального продукту. А це й характеризує творчість як особистісний процес, що проходить у своєму розвитку певні етапи.

Аналіз наукової літератури надав можливість визначити основні етапи творчого процесу:

- поява у дини відчуття неясності чогось (поява проблеми);

- виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;

- виділення значущих для успішного розв’язання проблеми елементів, диференціація головного та другорядного;

- усвідомлення проблеми;

- формування гіпотези;

- пошук і знаходження рішень.

У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі (цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і нетворчі (що містять готову логічну програму, передбачають шаблонне рішення) завдання. Надаючи перевагу завдання творчого характеру вихователь тим самим виховує старших дошкільнят інтерес до складних задач (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати її самостійно, ризикувати без шкоди здоров’ю, не боятися помилитися.

Щоб дитина старшого дошкільного віку виявляла творчу активність, важливо забезпечити їй розвивальне середовище. Творчість не формують, а стимулюють. Щоб вона виявлялася і розвивалася у тому дитячому садку належить створити умови. Для цього треба вміти допомагати дітям проявляти природне прагнення до творчості, використовуючи для цього розвивальні завдання, правильно оцінювати досягнення дітей у творчій діяльності; не переривати творчий процес; не гальмувати прояви творчої активності дитини критичними зауваженнями, негативними оцінками; створювати ситуації вільного спілкування, обміну думками.

Отже, підсумком можуть служити слова Людвіга Фейєрбаха: «Де не має простору для виявлення здібності, там не має і здібності».

Страницы: 1 2 3 4 5 

Це цікаво:

Семінар як нестандартна форма організації навчальної діяльності
Семінарські заняття в школі – форма відносно нова й мало розроблена. Широко застосовувані у вузах, у системі середньої професійної освіти, семінари не знайшли ще належного застосування в роботі вчителя, їхнє проведення відрізняється, як правило, епізодичністю. Одна із причин такої ситуації – орієнт ...

Педагогічні ідеї О.В. Духновича
Визначну педагогічну діяльність у першій половині та середині XIX ст. проводив на Закарпатті Олександр Васильович Духнович (1803—1865). Педагог стверджує, що дитина стає особистістю, людиною тільки тоді, коли вона набуває освіту і виховання. Людина без виховання, на думку О.В. Духновича, подібна до ...

Народна педагогіка як наука. Поняття «народна педагогіка» та «етнопедагогіка»
Термін «народна педагогіка» був впроваджений українським педагогом Олександром Духновичем. Вперше він зустрічається у підручнику «Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельських». Народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com