Методика формувального експерименту

Сторінка 4

Кого діти знайшли «на болоті біля річки… із пораненим крилом»? (Журавлика).

Хто «застудився, а тепер лежить під пледом, п’є гарячий чай із медом»? (Соловейко).

Звичайно, ми не можемо охопити весь пласт ігор, які використовувались та використовуються на уроках (розробки уроків з елементами гри наведено у додатках Б, В, Д). Проте, як показав експеримент, якщо завдання на уроках виконуються в ігровій формі, то учні справляються порівняно легко навіть із складними вправами. Також у грі легше здійснити індивідуально-диференційований підхід. Є діти, які не впевнені у своїх силах, бояться виходити до дошки, але гратися, як і всі учні, люблять. Тому варто якнайчастіше використовувати ігри та ігрові елементи на уроках.

З метою визначення ефективності експериментальної методики у 3‑А і 3‑Б класах Теребовлянської гімназії – школи – інтернату на початку і в кінці навчального року проводились контрольні зрізи, що дозволили виявити рівень сформованості в учнів провідних загальнонавчальних умінь і навичок в учнів. Контрольні зрізи дозволили дійти висновку про те, що у дітей експериментального класу рівень сформованості зазначених новоутворень, а також рівень знань вищий, аніж в учнів контрольного класу.

Оскільки саме у початкових класах закладаються основи подальшого навчання дітей, формуються організаційні, загальномовленнєві, загальнопізнавальні та контрольно-оцінні навички, то завдання добиралися таким чином, щоб за їх виконанням можна було судити про рівень сформованості вказаних компонентів.

Перевірка організаційних навичок проводилась методом спостереження за роботою учнів на уроці, хронометражу, бесіди з учителями і вихователями груп продовженого дня. У зв’язку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, формування організованості потребує особливої уваги. Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка зумовлена і дуже залежить від актуальних потреб. Дитина прагне відразу поділитися своїми враженнями, привернути до себе увагу, заслужити схвалення вчителя. Так от, під час фронтальної роботи у контрольному класі чимало школярів не завжди адекватно реагували на вказівки вчителя, звернені до класу, а починали працювати лише після особистого звернення. В експериментальному класі молодші школярі швидко включалися у навчання, діяли цілеспрямовано, орієнтувалися в часі, заздалегідь обдумували послідовність і способи виконання завдання. Не роздивлялися на всі боки, не перепитували, довго не вагалися і починали діяти одразу після вказівки вчителя.

Ми пропонували учням прокоментувати власні дії під час виконання завдань з математики. Результати опитування показали, що учні контрольного класу очікують на вказівки вчителя, тоді як основна частина учнів експериментального класу (60%) поставили такі запитання: Що я зроблю спочатку?, Що потім?, Чим закінчу?, Чи можна передбачити результат? Крім того, майже 18% учнів експериментального класу запропонували ще й інші приклади розв’язку завдань, тоді як учні контрольного класу (64%) намагалися виконувати завдання за зразком, який показав вчитель.

Уміння слухати і відповідати вивчалось шляхом відтворення незнайомого, але доступного дітям даного віку тексту, сприйнятого на слух. Рівень сформованості уміння запитувати ми перевіряли за допомогою завдань на формулювання запитань до окремих речень, мовленнєвих ситуацій, тексту. Враховуючи той факт, що в основі уміння міркувати лежать уміння логічно мислити, правильно і точно висловлювати свої думки, для контрольних зрізів ми використовували завдання на доповнення речень словами, логічно зв’язаними за змістом; на добір об’єктів, які відповідають даним ознакам; на порівняння казок.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Значення засобів наочності у навчальному процесі початкової школи
Для вивчення багатьох об’єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує й графічні наочні посібники: картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо. Потреба в демонструванні графічних наочних посібників зумовлена тим, що уявлення, як ...

Поняття психоемоційного стану
Психоемоційний стан – один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні – системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу. На сьогодні не існує єдиної т ...

Робота над розвитком зв’язного мовлення
Робота з розвитку мовлення на уроках української мови будується при врахуванні точності, змістовності, логічності, багатства та виразності. Робота з розвитку зв’язного мовлення реалізується (незалежно від типу шкіл) поетапно: - при вивченні основ науки про рідну мову; - на спеціальних уроках (розви ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com