Методика формувального експерименту

Таким чином, кожна із запропонованих методик спрямована на вивчення окремої групи загальнонавчальних умінь і навичок, але, оскільки вказані уміння формувалися взаємопов’язано, з орієнтацією на уміння вчитися як цілісну якість особистісного розвитку учнів, у цілому рівні сформованості загальнонавчальних умінь і навичок були визначені в результаті застосування всього комплексу методик, а їхня узагальнена якісна характеристика складена на основі ознак рівнів, виділених за окремими групами умінь. При цьому застосовувався такий підхід: учень самостійно і правильно виконує завдання – високий рівень; допускає незначні помилки – достатній; виправляє помилки з допомогою вчителя – задовільний; не може виконати завдання навіть з допомогою вчителя – низький.

Кількісні результати дослідження представлені на діаграмах 1–2.

Аналіз діаграм показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень оволодіння учнями загально – навчальними уміннями і навичками. Понад 50% учнів експериментального класу відповідають показникам високого рівня сформованості вказаних умінь, що майже на 13% більше порівняно з контрольним, а третина учнів експериментального класу у процесі виконання завдання допускає лише незначні неточності. Майже у 3 рази зменшилась кількість дітей, які залишились на низькому рівні сформованості цих умінь.

Рис. 2.1. Розподіл учнів контрольного та експериментального класів (у%) за рівнем сформованості загальнонавчальних умінь і навичок

Експериментальне навчання позитивно вплинуло на загальний розвиток школярів, бажання і уміння вчитися та на оволодіння предметними уміннями. Наші спостереження і відгуки вчителів показали, що учні стали більш зібраними, дисциплінованими, самостійними.

Отож, зважаючи на результати досліджень, ми з’ясували, що коли вчитель проводить урок-гру чи використовує елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки, кросворди, загадки тощо), то ефективніше проходить процес формування загальнонавчальних умінь і навичок, а навчання перетворюється на захоплюючий процес. Тому потрібно органічно включати гру у структуру уроку; посилити розвивальну спрямованість дидактичної гри; вміло керувати процесом ігрової діяльності.

Сучасний етап розвитку національної системи освіти, її спрямованість на особистісно зорієнтований навчальний процес передбачають актуалізацію навчальних функцій школи першого ступеня, формування у молодших школярів розгорнутої навчальної діяльності (уміння вчитися) в цілому та найважливіших її компонентів – змістового, мотиваційного, процесуального.

Зважаючи на те, що, з одного боку, провідною діяльністю дошкільного віку є ігрова, а з іншого – дослідження вчених доводять, що у грі ефективніше, аніж в інших видах діяльності, розвиваються всі психічні процеси, формуються відповідні вміння і навички, – засобом формування загальнонавчальних умінь і навичок у нашому дослідженні вибрана дидактична гра.

У процесі дослідження дидактичної гри як засобу формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів ми дійшли таких висновків:

1. У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що уміння вчитися як володіння сукупністю провідних загальнонавчальних умінь і навичок визнано ключовою компетентністю учнів загальноосвітньої школи загалом і початкової зокрема.

Це цікаво:

Навички читання і конспектування
Читання. Навчальний процес найчастіше змушує вас читати велика кількість друкованих матеріалів. Багато учнів сумніваються, що вони зможуть прочитати всі те, що їм рекомендував викладач. Ви зможете усунути такі сумніви шляхом розвитку навичок читання. Спробуйте зробити процес читання більш швидкому ...

Місце табличного і позатабличного множення і ділення в змісті початкового курсу математики
Практична й духовна значущість математики в навчанні, розвитку та вихованні молодших школярів визначає такі основні компоненти початкової математичної освіти: знання про натуральні числа і дії над ними, вміння використовувати ці знання в повсякденному житті; початкові алгебраїчні й геометричні уявл ...

Перевірка ефективності проробленої роботи на формуючому етапі експерименту
Для визначення ефективності проробленої нами роботи на формуючому етапі експерименту був використаний наступний діагностичний матеріал. Завдання 1. Перед кожною дитиною поклали 2 листка паперу. На одному намальовані в ряд кружечки, на іншому зображені насіння. Експериментатор: Це болітце з купинами ...