Композиція „Ялинка №1”
Композиція «Зірка»
Настільні святкові композиції
Плетені ялинки
Різдвяні віночки
Ялинки із сучасних аксесуарів
Додаток №3
Скелетоване листя та пейзажі
Листя цинерарії в колажах
Рослинні колажі
Жіночі силуети
Додаток № 4
Конспект заняття на тему: Солом’яна ялинка
Мета: ознайомити з традиціями святкування новорічних свят стосовно використання хвойних рослин, вчити сприймати змальовані словами образи природи у віршованих текстах, вчити відшукувати альтернативу хвойним при виготовленні поробок власними руками, вправляти в користуванні технологічними картами, розвивати кмітливість при розв’язувані логічних завдань, виховувати співчуття до всього живого, дбайливе ставлення до хвойних не тільки у святкові дні.
Матеріали: спили, дерев’яні шпажки, солом’яні міжвузля, ємкість для замочування соломи, лінійка або умовні позначки, ножниці, клей ПВА.
Обладнання: фотографії робіт попередніх років на конкурс «Ялинка без ялинки», технологічні карти «Виготовлення солом’яних ялинок», тексти для роботи в групах – «Добавлянки», «Звернення ялинок».
Хід заняття
Наше заняття проходе напередодні самих улюблених свят не тільки дітей, а й дорослих – це Новий рік та Різдво. А головним атрибутом цих свят традиційно вважається……ялинка. Які ви знаєте загадки про ялинку?
***
Мов зелений їжачок,
Має безліч голочок.
Поспішає до оселі
В новорічні дні веселі.
Але традиція ставити живі ялинки у кожній хаті призводить до масової вирубки цих чудових дерев, які приносять велику та незамінну користь не тільки людині, а й планеті в цілому. Щоб не сталося екологічного лиха, щоб зберегти зелені насадження у святкові дні, ми повинні навчитися по іншому вирішувати проблему прикрашання свого приміщення розумно, по-господарські. Кожного року ми приймаємо участь у Всеукраїнському конкурсі «Ялинка без ялинки», розгляньте фотографії конкурсних робіт попередніх років. Цього року ми теж будемо виготовляти поробки без використання хвої та і надалі будемо вивчати традиції та пропагувати свої знання бережливого ставлення людини до хвойних.
Звернемося до історії святкування Нового року в Україні з хвойними рослинами.
Історична довідка
У далекій давнині Новий рік найчастіше пов’язували з весною – початком відродження природи – 1 березня. В цей день ходили щедрувальники з піснею:
Щедрик, щедрик, щедрівочка
Прилетіла ластівочка.
Петро І з 1700 року видав наказ, в якому наказувалося святкувати Новий рік з 1 січня і обов’язково прикрашати будинок ялиною або сосною. Цей звичай Петро І уперше побачив у Німеччині. Німці поклонялися хвойним деревам тому, що вірили ніби в кронах саме цих дерев жили духи довголіття. А щоб ці духи були і до людей щедрі та дарували їм довголіття, німці приносили дарунки духам у вигляді яблук та солодощів, які розвішували на гілках дерев.
З 1815 року ялинку прикрашали свічками, а пізніше _ ялинковими прикрасами зі скла. З тих часів і в наших будинках з’явилися ялинки, що приносять нам радість, а природі – навпаки.
Це цікаво:
Система оцінювання в загальноосвітній школі
У перші чотири роки в початковій школі працює система оцінювання: Foarte bine (FB) — відмінно, Bine (B) — добре, Satisfăcător/Suficient (S) — задовільно, Nesatisfăcător/Insufficient (N/I) — незадовільно. Школярі, які отримали незадовільно, складають іспити заново влітку протягом ...
Формування педагогічної парадигми, яка ґрунтується
на ідеології рівноправ’я
З розвитком демократії й поширенням принципів відкритого суспільства одним з найважливіших соціально-культурних завдань стає подолання всіх видів дискримінації й придушення вільного розвитку особистості, у тому числі за ознакою статі. Освіта й виховання грають в цьому процесі одну з найважливіших р ...
Суть, мета та завдання позаурочної роботи з
трудового навчання
Однією із пріоритетних завдань сучасної школи є створення потрібних і повноцінних умов для особистого розвитку кожної дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому впровадження активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізн ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.