Сучасне українське суспільство ставить завдання формувати людину «нового покоління», яка б відмовилася б від застарілих стандартів та стереотипів, людину, що здатна творчо мислити, самостійно приймати рішення, брати активну участь у житті суспільства, розв’язувати складні проблеми сьогодення.
У зв’язку з цим однією основних проблем, яка хвилює багатьох вчених є проблема творчості.
Творчість дає змогу людині пізнавати й перетворювати дійсність. В процесі творчої діяльності змінюється й сама людина: вона стає творчою особистістю. Як засвідчують наукові дослідження, творчі можливості проявляються уже у ранньому дитинстві. Але творчість дітей, особливо дошкільників, має свої особливості.
Діти роблять безліч відкриттів і створюють цікавий оригінальний продукт у вигляді малюнка, конструкції, вірша. Новизна відкриттів і продукту суб’єктивна.
Процес створення продукту для дошкільника має першочергове значення. Діяльність дитини відрізняється від діяльності дорослих емоційністю, прагненням шукати й випробовувати різні рішенні, отримуючи особливе задоволення від неї, а не від досягнення кінцевого результату.
Дитина з легкістю починає практично орієнтовану діяльність, яка поступово стає цілеспрямованою, захоплює дитину пошуком і часто приводить до позитивних результатів.
Сьогодні, коли особливого значення набуває завдання гуманізації освіти важливо створити умови для максимального розкриття потенціалу можливостей кожної дитини. Істотну роль у розвитку творчості відіграють специфічні види дитячої діяльності, серед них і конструювання, і малювання саме на цих видах. Під дитячим конструюванням зазвичай розуміють створення різних конструкцій і моделей з будівельного матеріалу й деталей конструкторів, виготовлення коробок з паперу, картону, різного природного матеріалу.
Одним з видів конструювання є художнє. У художньому моделюванні діти не лише відтворюють структуру об’єктів, а й виражають своє ставлення до них, передають їх характер, використовують колір, фактуру, форму. До художнього типу конструювання залічують конструювання з паперу та з природного матеріалу.
Досвід переконує, що дошкільнят треба якомога раніше залучати до творчої конструкторської діяльності, саме врахувати певні особливості віку дитини.
Конструювання – продуктивна діяльність, яка відповідає інтересам і потребам дошкільників. Створені поробки діти використовують у грі, театралізованій діяльності, а також дарують їх, прикрашають ними приміщення, що їм велике задоволення.
У конструюванні виокремлюють два взаємопов’язані етапи: створення задуму та його виконання. Творчість пов’язана зі створенням задуму, оскільки він полягає в обдумуванні й плануванні процесу практичної діяльності, у визначенні способів і послідовності його досягнення.
Джерелом задуму дітей може бути все: різноманітні предмети й природа, художня література, різні види діяльності, передусім – гра. Але сприйняття навколишнього середовища у дітей часто буває поверховим: і вони звертають увагу насамперед на зовнішні сторони предметів, явищ, які потім і відтворюють практичні діяльності.
Як показує практика час від часу потрібно влаштовувати «тематичні дні», які дуже подобаються дітям. У «День творчості» діти демонструють свої здібності (створення «диво-птаха» з використанням різних матеріалів: кісточок, зерняток, кришечок, сірників, паличок, мозаїки); умінням працювати в підгрупах, виступати перед однолітками з художніми номерами; колективно оформляти «Зимові вікна», випускати різні газети.
Діти охоче розв’язують жартівливі творчі завдання, що потребують кмітливості, вигадки, наприклад:
1.Як розвеселити плакучу вербу?
2. Птахи повернулися – їхнє гніздо зайняте…Як їм бути?
3. Ти зустрівся із зимою…Щоб ти її сказав?
4. Ялинку рубати шкода…Але який же Новий рік без ялинки?
З плином часу у дітей з’являються активне прагнення творити, щось змінювати, виходити за межі запропонованого. Діти впевнено обстоюють свою точку зору, свій підхід, свій варіант розв’язання, особливо яскраво це прагнення до творчості виявляється в образотворчій діяльності. Значна роль у творчому вихованні дошкільнят відводиться образотворчій діяльності. Це – заняття в художній студії із застосуванням різноманітних нестандартних технік малювання; організація авторських виставок і конкурсів дитячого малюнка; самостійне виготовлення дитячих книжечок. Тип діяльності залучає дітей до чарівного світу мистецтва, пробуджує творчі здібності, уяву, бажання фантазувати.
Осягнути створене людством дитина може тільки зусиллями та працею власної думки, власної уяви – так званою творчістю для себе, що і є основою розвитку. Через неї глобально відновлюються творчі здібності в масштабі суспільства.
Творчість дошкільнят характеризується неподільною єдністю уяви та мислення, яскравою емоційністю, що подеколи переважає над раціональними моментами. Елемент творчості як провідний включають усі види діяльності. Розумно організоване навчання та виховання починається не з передачі дітям готових знань, умінь, навичок, а і за створення умов розвитку їхніх здібностей.
Це цікаво:
Система екологічного виховання у школі
Что значишь ты без трав и птиц, И без любви к пчеле жужжащей, Без журавля над хвойной чащей, Без миловидных лисьих лиц? Когда поймешь ты, наконец, Врубаясь в мёртвые породы, О, человек, венец природы, Что без природы твой конец?! С.И. Кирсанов Науково-технічний прогрес ХХ століття впливає на всі ст ...
Нестандартні форми і методи навчання у системі розвивального навчання В.В.
Ельконіна Д.Б. Давидова
Яким же має бути урок розвивального навчання? Урок – це уніфікована форма навчання в школі. У сучасному трактуванні – це одна з форм навчання, яка передбачає цілеспрямовану, чітко організовану, насичену відповідним змістом й методично обладнану систему пізнавального і виховую чого спілкування, взає ...
Як разом з родиною керувати дитячою працею
Ми ще раз підкреслюємо виняткову важливість того, щоб дитяча праця включалася в економічне, матеріальне життя родини, була у ній органічною необхідністю, щоб мати і батько розглядали її як святий обов’язок дітей. Якщо цього немає, ніякі педагогічні хитрування школи не дадуть результатів. Якщо дитяч ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.