Погляди на склад навчальної літератури

Сторінка 1

Німецькі традиції створення навчальної книжки для народних шкіл були покладені в основу вітчизняних книжок для читання. Як відомо, “Рідне слово” К.Д.Ушинського в своїй першооснові теж грунтувалося на методиках і підходах кращих німецьких педагогів Фріза, Шерра. Але для вітчизняної школи цього було замало, оскільки методичні положення стабільної німецької педагогіки не могли повністю задовольнити її потреби. До того ж методологія нової педагогіки, яка у 70-х – 80-х роках ХІХ століття суттєво змінювала і саму німецьку школу з її методикою. Вона вимагала створення нової дидактичної теорії і відповідної концепції навчальної книжки й для вітчизняної народної школи. Узагальнюючи пошуки вітчизняних методистів, слід відзначити, що народжувалася нова концепція книжки для читання на практичній основі, шляхом авторського пошуку. Серед праць, які розкривали зміст і результати таких пошуків, привертають увагу статті Л.Поливанова, Д.Ізвєкова, В.Пекарського. Особливо слід виділити дослідження В.І.Водовозова, С.І. Миропольського. Посилаючись на праці своїх попередників і сучасників, аналізуючи власні спостереження і досвід, вони пропонують таку систему вимог до книжки для читання, яка сформувалася на грунті вітчизняної педагогіки.

Відзначаючи ґрунтовність поглядів В.І. Водовозова на проблему дидактико-методичних засад книжки для читання, С.І. Миропольський аналізує одну з найбільш популярних і розповсюджених на той час – “Наш друг” М.О. Корфа. При цьому він висловлює і систему власних поглядів на зміст, структуру, завдання такої навчальної літератури. Серед них:

1) відповідність характеру книжки умовам і вимогам “нашої народної школи”, самостійність і оригінальність підходів автора;

2) незважаючи на те, що книжка для читання повинна відбивати своїм змістом потреби життя, вона не повинна мати вузькоутилітарний характер;

3) пристосування книжки до непідготовленого вчителя є недоцільним; у зв'язку з цим поєднання у одній книзі матеріалу для читання учнів і методичних матеріалів для вчителя «…не можна визнати доречним і педагогічно виправданим, а таку багатофункціональність книжки нормальною і такою, що відповідає справі»;

4) не можна вважати за доцільне дріб'язкову методичну опіку вчителя, коли обов'язково рекомендуються навіть певні незначні прийоми роботи з книжкою, а також подається детальний розрахунок статей за їх кількістю та обсягом, бо це “ .сковує вчителя, призводить до механічного одноманіття і суперечить індивідуальним умовам школи”;

5) зміст не повинен містити зайвого матеріалу, але до нього слід включати статті з вітчизняної історії, географії і “особливо освітній поетичний елемент”;

6) розміщення матеріалу у книзі для учнів повинно здійснюватися у відповідності до певного плану, зокрема, за концентричним принципом;

7) слід добирати “зразкові” статті, не позбавлені цікавості, картинності;

8) мова дібраних літературних творів повинна бути чистою, без домішок місцевих слів та виразів;

9) пропоновані у посібнику вправи мають становити систему і за змістом пов'язуватися із статтями для читання;

10) застосування “метода помилок” у письмових вправах є недоцільним, непедагогічним.

Звернемо увагу на те, що С.І. Миропольський зупиняється і на питанні про можливість пристосування книжки для читання до місцевих умов. Це пов'язано із аналізом книги “Наш друг”. Він позитивно характеризує спробу Корфа запропонувати вчителям розробки бесід із врахуванням місцевих умов, але водночас зауважує, що “ .з цією метою неможливо написати методичне керівництво для вчителів”, оскільки “ .місцевий елемент тому і є місцевим, що він у кожній місцевості свій; .можна дати тільки загальні вказівки, надавши можливість кожному вчителеві самостійно вести свою справу. Не можна не висловити щодо цього жаль, бо розробка місцевих елементів освіти в наших школах поки що не існує; для цього потрібні музеї, колекції та інше, про що ми поки що тільки мріємо; але не можна не подякувати тим педагогам, які не обмежуються мріями, прагнуть відповідно до своїх сил і засобів впровадити цю достойну ідею в життя”. Таким чином, підтримуючи ідею національного підручника, втілену на практиці М.О. Корфом, С.І. Миропольський виступає проти її не зовсім, на його погляд, досконалої реалізації, проти спроби універсалізувати такі матеріали у одному підручнику.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Історико-педагогічні аспекти діяльності українських чернечих нагромаджень
Одним із домінуючих чинників культурно-історичного поступу нашого народу була безпосередня участь у цьому процесі української Церкви, її рідномовний обряд, органічна відповідність менталітету, підтримка і поглиблення етнічної духовності української нації були одними із істотних причин, внаслідок як ...

Урок як основна форма занять
Організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або групова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна, за розподілом праці); формою організації навчання (групова, коли навчання пр ...

Основні підходи формування національної свідомості учнів початкових класів
Критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра вважаються: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури у різних видах діяльності. Показники самоцінного ставлення учнів до україн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com