Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи

Педагогіка і виховання » Методика проведення предметних уроків із природознавства » Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи

Сторінка 2

О.Я. Герд вважав необхідним знайомити дітей із рослинами і тваринами не в штучних умовах, а в природній обстановці. Тому він рекомендував учителям проводити з дітьми екскурсії в природу.

У своїй відомій книзі "Предметні уроки" О.Я. Герд виклав основні методичні вимоги до предметних уроків, на яких діти повинні під керівництвом учителя спостерігати, порівнювати, описувати, обговорювати факти і явища, що спостерігаються, робити висновки й узагальнення та перевіряти їх доступними дослідами.

"Всі реальні знання, - писав О.Я. Герд, - набуті людством шляхом спостережень, порівнянь, дослідів за допомогою висновків і узагальнень, що поступово розширюються" .

Таким чином, при ознайомлені дітей із тілами та явищами навколишньої природи необхідно забезпечити їм повну можливість безпосередньо сприймати невідомі чи недостатньо відомі об’єкти природи, оскільки тільки на основі чуттєвих сприймань у свідомості дітей утворюються конкретні чіткі уявлення про природу, необхідні для успішного оволодіння новими знаннями.

Тільки на основі конкретних (не словесних, не книжних) уявлень про природу діти зможуть під керівництвом учителя правильно узагальнити і систематизувати отримані ними знання про окремі об’єкти і явища природи, тобто формувати елементарні наукові поняття.

Лише на основі конкретних уявлень про предмети і явища природи діти зможуть під керівництвом учителя підмітити і осмислити прості зв’язки явищ природи. Розкриття ж у процесі навчання простих, доступних розумінню дітей, зв’язків між окремими предметами і явищами природи має велике методологічне значення, оскільки: "На відміну від метафізики діалектика розглядає природу не як випадкове накопичення предметів, явищ, відірваних один від одного, ізольованих один від одного і незалежних один від одного, - а як зв’язане, єдине ціле, де предмети і явища органічно пов’язані один з одним, залежать один від одного і обумовлюють один одного" .

Конкретні уявлення про тіла і явища навколишньої природи мають велике значення і при навчанні дітей мові: вони збагачують слово живим змістом і дають широкий матеріал для різноманітних вправ для розвитку мовлення учнів.

Певний запас конкретних уявлень про природу необхідний учням початкової школи і для успішного оволодіння знаннями в наступних класах.

Ідею предметного навчання розвинув послідовник К.Д. Ушинського видатний методист початкової школи В.П. Вахтеров. У своїй праці "Предметний метод навчання" (1907 р), що ґрунтувалася на принципі унаочнення, він показав значення й вимоги до методики проведення предметних уроків. Учений зазначав, що предметні уроки - це уроки ознайомлення з предметами за допомогою унаочнення, це предметне навчання в прямому розумінні слова з предметом у руках або перед очима. В.П. Вахтеров предметне навчання оцінював як метод, який дає матеріал для набуття знаний, для формування понять і таким чином служить основою розумового розвитку. До основних моментів запропонованої В.П. Вахтеровим методики слід віднести такі:

цей метод відповідає природі дитини;

значно підвищує успішність навчання;

скорочує час на пояснення;

допомагає сприйняти нові відомості легко, вільно, без особливих зусиль;

надає точні відомості й певні не лише нові поняття, але і нові уявлення, враження і відчуття;

дає можливість учню самостійно знайти в предметі ознаки, про які нічого не говорить ні учитель, ні підручник;

розвиває спостережливість.

Предметний метод передбачає участь у процесі пізнання всіх органів чуття; максимальну роль спостережень під керівництвом учителя-організатора, який повинен навчити дітей критично ставитися до своїх сприймань; різноманітність напрямів дослідної роботи; максимальна роль обладнання (особливо зібраного дітьми); ведуча роль наочності і слова вчителя під час проведення дослідів; різноманітність форм проведення роботи, в тому числі уроки на свіжому повітрі (екскурсії). Даний метод є найефективнішим із позиції базової для нього теорії біхевіоризму (В.А. Лай), де предмет, що відчувається, виконуючи функцію подразника, викликає відповідну реакцію - слово, тому такою важливою є предметно-чуттєва основа пізнання навколишнього світу і розвитку людини .

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Лексико-граматичні ознаки дієслова
Оскільки дієслово — це одна із найважливіших і найбільш складних частин мови, що характеризується різноманітністю семантики, відтінків лексичних значень, широкими синтаксичними можливостями та системою різноманітних граматичних форм, то все це дає змогу стверджувати, що опрацювання її вимагає більш ...

Шляхи і засоби художньо-естетичного виховання молодших школярів
Ефективність художньо-естетичного виховання учнів залежить також від форм та методів його організації. Основною формою організації дитячої життєдіяльності для реалізації завдань художньо-естетичного розвитку є заняття з образотворчого мистецтва, художньої праці та музики. На уроках із цих предметів ...

Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо з проблем сімейного виховання
Французький філософ і письменник Жан-Жак Руссо (1712-1778) належить до найвидатніших і найвідоміших педагогів світу. Головний пункт його педагогічної програми — «природне виховання». Ж.-Ж. Руссо вважав, що на людину впливають три чинники виховання: природа, люди, предмети і явища. Кожний із чинникі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com