Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

Педагогіка і виховання » Методика проведення предметних уроків із природознавства » Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

Сторінка 2

Структура предметного уроку визначається на основі аналізу логічної схеми змісту теми уроку і, як зазначають Т.М. Байбара, О.А. Біда, В.М. Пакулова та В.І. Кузнєцова [4; 11; 40], містить такі макроетапи:

І етап. Організація класу до уроку (0,5-1 хв).

II етап. Підсумки спостережень за змінами в природі (2-3 хв).

ІІІ етап. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2-3 хв).

V етап. Вивчення нового навчального матеріалу (15-20 хв).

VІ етап. Закріплення знань, умінь і навичок учнів (15-20 хв).

VІІ етап. Підсумок уроку (1-2 хв).

VІІІ етап. Завдання додому (1-2 хв).

Розглянемо основні етапи предметного уроку.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

На цьому етапі проводиться бесіда, метою якої є відновити в пам’яті учнів те, що вони бачили або вивчали раніше, і підготувати їх до свідомого сприймання нового навчального матеріалу.

Важливою на цьому етапі є загальна мотивація діяльності школярів, яка найчастіше націлена на спонукання пізнавального інтересу до об’єкта, бажання пізнати його. З цією метою використовують різні прийоми. Зокрема, за допомогою цікавого фактичного матеріалу, уривків з оповідань, прислів’їв, дослідів демонструється вагомість природного об’єкта для людей, особисто для дитини молодшого шкільного віку, місце і значення в природі, особливості прояву його властивостей та ознак тощо.

Діти повинні сприйняти і усвідомити тему уроку та його завдання, тобто об’єкт, який вивчається, і що саме та в якій послідовності вони дізнаються про нього. Учитель має пояснити дітям практичне значення тієї роботи, яку необхідно здійснити їм під час предметного уроку. Учні повинні знати, навіщо вони виконують цю роботу і на які запитання вони шукають відповіді.

Вивчення нового навчального матеріалу.

Як зазначають В.П. Горощенко та І.А. Степанов, етап вивчення нового навчального матеріалу на предметному уроці містить у собі такі основні компоненти:

показ об’єкта та встановлення його назви, спостереження загального вигляду об’єкта і встановлення основних його частин;

розгляд об’єкта і виявлення головних та другорядних ознак;

виявлення ознак подібності і відмінності з іншими об’єктами, які добре відомі учневі (спиратися потрібно, перш за все, на знання, отримані під час власних спостережень учнів на екскурсіях);

узагальнення знань про об’єкт; закріплення отриманих знань і подальше їх удосконалення (в процесі виконання домашньої роботи).

Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу на предметному уроці проводиться переважно методом бесіди з використанням колекцій, гербаріїв, чучел, живих рослин, інших об’єктів. Одночасно, для більшої конкретизації, проводиться робота з таблицями, навчальними картинами. Лише коли діти вже знають, що будуть робити, їм роздають матеріал. Якщо роздати матеріал до уроку, наявність на партах різних предметів відверне увагу дітей від бесіди й ускладнить її проведення.

Після бесіди доцільно продемонструвати дітям фрагмент відеофільму, діафільм або кадри діапозитивів. Переглядаючи їх, учні спочатку пояснюють зміст побаченого, читають текст. Це активізує мислення учнів, дає можливість виявити їхній життєвий досвід.

На думку Л.К. Нароочної, Г.В. Ковальчук і К.Д. Гончарової [36], вивчення нового матеріалу на предметному уроці можна проводити двома основними способами. За одним способом заняття проводяться фронтально, коли діти під безпосереднім керівництвом учителя одночасно виконують одні й ті самі дії. Другий спосіб полягає в тому, що учням даються завдання (усно або заздалегідь записуються на дошці), за якими кожен виконує самостійну роботу. Це робота за попереднім завданням.

Фронтальний спосіб проведення предметних уроків дає можливість працювати з усім класом: учитель стежить за роботою всіх учнів, перевіряючи і допомагаючи їм; учні допускають менше помилок, швидше засвоюють опрацьований матеріал.

Проте при фронтальному способі проведення предметного уроку не обов’язково всю роботу проводити під диктовку, частину її учні можуть зробити за написаним на дошці планом або провести нескладний дослід самостійно. Це потребує від них відповідного вміння та самостійності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Класики педагогіки про професійно значущі якості вчителя
Загальновідомо, що педагог реалізує два основних соціальних завдання – навчання й виховання підростаючого покоління. Незмінно залишаючись провідними в його професійній діяльності, ці взаємопов’язані завдання згідно вимогам, що ставляться до школи тією чи іншою історичною епохою, наповнюються конкре ...

Шляхи підвищення ефективності процесу виховання
Шляхами підвищення ефективності процесу виховання є: - подолання формалізму у виховній роботі шляхом уникнення безсистемності у виховній роботі та подолання заорганізованості учнів безліччю безцільних заходів. - вдосконалення процесу виховання шляхом: а) організації у школі виховних центрів; б) орг ...

Поняття педагогічної діяльності вчителя іноземної мови, її структура
Педагогічна діяльність вчителя іноземної мови — об'єкт дослідження різних галузей педагогічної науки. Дидактика вивчає загальні закономірності навчання як складової педагогічної діяльності. Методика розробляє ефективні способи викладання конкретних предметів. Теорія виховання визначає принципи й за ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com