Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

Педагогіка і виховання » Методика проведення предметних уроків із природознавства » Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

Сторінка 3

Звичайно, перший об’єкт із ряду однорідних (наприклад, корисну копалину) потрібно вивчати фронтальним способом. Коли ж діти оволоділи прийомами вивчення властивостей шляхом порівняння, проведення дослідів тощо, наступний об’єкт (наприклад, найпоширенішу корисну копалину своєї місцевості) доцільно вивчати іншим способом - за попереднім завданням. Спочатку вчитель пояснює учням значення роботи і розказує, якими прийомами її потрібно виконувати, а потім пропонує інструкцію проведення дослідів для вивчення властивостей об’єктів. Інструкція роздається учням на кожну парту або записується на дошці. Завдання, які мають виконувати учні згідно з інструкцією, аналогічні тим, за якими учні працювали раніше під керівництвом учителя.

Після проведеного інструктажу з’ясовується, хто що не зрозумів, учні-асистенти роздають весь матеріал і діти приступають до роботи.

Порівнюючи між собою значення обох прийомів проведення предметних уроків, ми знаходимо у кожного свої позитивні та негативні сторони. Зокрема, фронтальна робота проходить рівномірно, у класі немає особливо відстаючих учнів і учнів, що забігають наперед. Дисципліна добра. Учні, постійно слухаючи команду вчителя, знають, що їм треба робити, застосовують правильні робочі прийоми в певній послідовності. Проте є і негативні сторони цього прийому роботи. Фронтальна робота слабо розвиває вміння самостійно працювати. Вона добре розвиває навички, але не виробляє здібностей застосовувати ці навички тоді, коли це потрібно.

Проведення предметного уроку способом за попереднім завданням ускладнює роботу вчителя: йому важче здійснювати контроль за роботою кожної групи учнів, клас працює не одночасно, дисципліна гірша. Проте діти оволодівають навичками самостійної роботи, більш свідомо сприймають навчальний матеріал.

Проводячи предметний урок, учитель повинен вміло застосовувати обидва ці прийоми.

На прикладі фрагменту предметного уроку на тему "Рослинництво рідного краю" (4 клас) розглянемо етап вивчення нового матеріалу.

Аналіз кожної логічно завершеної частини змісту уроку на дану тему показує, що в ньому виділяються три види знань:

Знання, які засвоюються учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об’єктами (живими, гербарними чи колекційними зразками). В наведеному прикладі вони складають першу логічно завершену частину змісту - поняття "зернові рослини".

Знання про тіло або явище, які здобуваються з інших джерел знань, зокрема з образотворчих засобів наочності, розповіді вчителя, кінофільмів, діафільмів, додаткової літератури. У прикладі це стосується другої і третьої логічно завершених частин змісту: уявлення про значення зернових рослин та їх вирощування.

3. Знання, які відомі учням з попередніх уроків та життєвого досвіду. Вони актуалізуються в кожній логічно завершеній частині, але мають різне значення. Наприклад, є основою для усвідомленого сприймання нових знань. Зокрема, щоб сформувати поняття "зернові рослини", насамперед необхідно актуалізувати знання про органи рослин та їх значення, оскільки істотні ознаки, які складають зміст поняття, відображають особливості будови органів зернових рослин: кореня, стебла, листків, квіток (суцвіть), плодів. Або актуалізовані знання у поєднанні із засвоєними на уроці після узагальнення складають зміст нового уявлення чи поняття. Прикладом є актуалізація знань про значення для людини окремих видів зернових рослин.

Мікроструктура етапу засвоєння нових знань, умінь і навичок предметного уроку розробляється з урахуванням виділених вище видів знань у власне предметному змісті теми; психолого-дидактичних закономірностей процесу засвоєння конкретних елементів знань; критеріїв вибору методів і прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Проілюструємо хід міркування учителя на прикладі вищезгаданого предметного уроку.

У першій логічно завершеній частині змісту розкривається поняття "зернові рослини". Форма знань - поняття - вказує на хід процесу засвоєння, його етапи: сприймання, осмислення, узагальнення, закріплення. Отже, на етапі засвоєння нових знань, умінь, навичок процесу навчання виникає дидактичне завдання організувати засвоєння учнями поняття "зернові рослини". Реалізація цього завдання здійснюється шляхом розв’язання логічно взаємозв’язаних дидактичних підзавдань, зміст яких зводиться до:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Дослідно експериментальна робота щодо особливостей навчання учнів шестирічного віку
Становлення української державності, інтеграція у європейське світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного ...

Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів
Мета дослідження – вивчення зв'язку самооцінки і успішності навчання дітей в молодшому шкільному віці. Гіпотезою дослідження послужило припущення про те, що успішність навчання молодшого школяра визначає особливості і рівень самооцінки. Експеримент проводився в Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ...

Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння наочності тільки як безпосереднього чуттєвого пізнання об’єктів до цього часу поширене серед методи ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com