Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

Педагогіка і виховання » Методика проведення предметних уроків із природознавства » Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

Сторінка 5

Під час практичної роботи рівень самостійності учнів зростає. По черзі вони описують кожну наступну рослину й заповнюють таблицю. Обов’язково організовуються взаємоконтроль і взаємокоригування, тобто діти уважно стежать, доповнюють, коригують відповіді товаришів. Коли вводиться новий термін, зокрема під час вивчення суцвіть (колос, волоть, початок), учитель показує і називає суцвіття сам, а школярі повторюють. Після опису кожної рослини визначаються ті особливі ознаки, за якими її можна розрізнити серед інших зернових рослин. На них указує вчитель, а учні відшукують на своїх зразках, розглядають, зіставляють їх із цілою рослиною, повторюють. (За якими ознаками можна розпізнати пшеницю? тощо). Далі на основі таблиці діти здійснюють порівняння зернових рослин, визначають подібні і відмінні ознаки. Після узагальнення здобутих результатів формулюється висновок: "Трав’янисті рослини, у яких корінь росте пучком, стебло порожнє, листки довгі, вузькі, а плід - зернівка, називаються зерновими рослинами". Оскільки висновок складний, то його слід робити вчителеві, показуючи на рослинах (без зайвих коментарів) істотні ознаки і називаючи їх. Це дозволить учням цілісно осмислити суть поняття з опорою на конкретні об’єкти і закріпити його в ході репродуктивного повторення.

Для закріплення формулюються запитання:

Які рослини називаються зерновими?

Чому вони називаються зерновими?

Від якого слова походить термін - зернові?

Засвоєні знання є базою для формування відповідних предметних умінь. Важливо визначити місце цього процесу в структурі уроку. Так, оволодіння школярами одним із умінь - розпізнавати конкретні зернові рослини (жито, пшеницю,. .) - доцільно організувати на початку засвоєння наступних логічно завершених частин змісту. З цією метою необхідно спочатку показати дітям рослину, яку вони самостійно називають, обґрунтовуючи відповідь, а потім перейти до формування в них уявлення про її значення. Таким чином, одночасно забезпечується наступність між логічно завершеними частинами, взаємозв’язок між ними та опора для усвідомленого сприймання нового змісту. Формування іншого уміння - розрізняти зернові рослини серед інших груп трав’янистих - буде ефективним на етапі систематизації та узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок і на етапі їх застосування.

У другій логічно завершеній частині змісту теми розкриваються уявлення про значення зернових рослин, які засвоюються за допомогою конкретного фактичного матеріалу. Тому навчально-пізнавальна діяльність учнів має репродуктивний характер.

Зміст цього уявлення охоплює два види ознак: відомі дітям із попередніх уроків і життєвого досвіду й нові для них, але доступні для самостійного сприймання. Отже, знайому інформацію слід актуалізувати, а потім доповнити результатами роботи з різних джерел, що дають готові знання. Наприклад, інформацію про значення однієї рослини повідомляє учитель, про значення іншої діти читають у підручнику або знаходять у таблиці, на якій зображено виготовлені з неї продукти і т. ін.

Проведений аналіз свідчить, що оптимальним методом засвоєння наведеного змісту є репродуктивна бесіда у поєднанні з роботою над текстом підручника, образотворчими засобами наочності, розповіддю учителя.

Розглянемо фрагмент цієї частини уроку.

Дітям пропонується завдання на розпізнавання конкретної рослини. Завдання можуть мати різний зміст:

а) рослину показує вчитель - діти називають її;

б) рослину називає вчитель - діти знаходять серед гербарних зразків і показують її;

в) вчитель загадує загадку - діти відгадують, обґрунтовують свою думку, знаходять і показують цю рослину тощо.

Однак їх дидактична підціль спільна - це актуалізувати опорні знання (назву рослини, її характерні ознаки) через застосування.

Послухайте загадку. Про яку рослину йдеться? Знайдіть її в гербарії. Доведіть свою думку. "Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?" (Ячмінь).

Назвіть основну ознаку, за якою можна розпізнати ячмінь серед інших зернових рослин.

Для чого люди використовують ячмінь? Чи може людина без нього обійтися? (Риторичні запитання).

Діти пригадують, що для приготування деяких страв використовується ячмінна крупа. Вчитель доповнює, що ячмінь є незамінним кормом для свійських тварин (учні називають їх за малюнками, розміщеними на дошці). Цілим зерном годують птахів, а перетертим на спеціальних машинах - свиней, корів, кіз, овець. Отже, ячмінь використовується людиною для харчування і найголовніше - він є кормом для свійських тварин.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Принципи та форми позаурочної роботи з трудового навчання
У методичній літературі можна зустріти різні формулювання принципів позакласної роботи з ряду шкільних предметів. При дослідженні цих літературних джерел вдалося встановити, що є загальні принципи позакласної роботи, характерні всім шкільним предметам, а так само принципи, які характерні тільки лиш ...

Вимога – принцип формування дисципліни
Розглядаючи питання про те, чи достатньо буде однієї свідомості, переконання в необхідності дотримувати дисципліну, Макаренко говорив: «Дисципліна, яка хоче спиратися тільки на одну свідомість, завжди зробиться розсудливою», постійно ставитиметься питання, як вчинити: так або не так. «Але, з іншого ...

Проектування модульної системи навчання
Основна мета проектування модульної технології - активізація самостійності дії студента по отриманні знань, умінь і навичок. Модульна технологія залучає до творчості студента, який стає співавтором занять, співпрацює з викладачем. Всім викладачам відома така істина, якщо, студент нас слухає, він пр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com