Обґрунтування шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі

Педагогіка і виховання » Методика проведення предметних уроків із природознавства » Обґрунтування шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі

Сторінка 3

Звичайно, перший об’єкт із ряду однорідних (наприклад, корисну копалину) потрібно вивчати фронтальним способом.

Коли діти оволоділи прийомами вивчення ознак і властивостей шляхом порівняння, проведення дослідів тощо, наступний об’єкт (наприклад, найпоширенішу корисну копалину своєї місцевості) доцільно вивчати іншим способом - за попереднім завданням. Спочатку вчитель пояснює учням значення роботи і розказує, якими прийомами її потрібно виконувати, а потім пропонує інструкцію проведення дослідів для вивчення властивостей об’єктів. Інструкція роздається учням на кожну парту або записується на дошці. Завдання, які мають виконувати учні згідно з інструкцією, аналогічні тим, за якими учні працювали раніше під керівництвом учителя.

Після проведеного інструктажу з’ясовується, хто що не зрозумів, учні-асистенти роздають весь матеріал і діти приступають до роботи. Якщо роздати матеріал до уроку, наявність на партах різних предметів відверне увагу дітей від бесіди й ускладнить її проведення.

Порівнюючи між собою значення обох прийомів проведення предметних уроків, можна знайти в кожному свої позитивні та негативні сторони. Зокрема, фронтальна робота проходить рівномірно, у класі немає особливо відстаючих учнів і учнів, що забігають наперед. Учні, постійно слухаючи вказівку вчителя, знають, що їм треба робити, застосовують правильні робочі прийоми в певній послідовності. Проте є і негативні сторони цього прийому роботи. Фронтальна робота слабо розвиває вміння самостійно працювати. Вона добре розвиває навички, але не виробляє здібностей застосовувати ці навички тоді, коли це необхідно.

Проведення предметного уроку способом за попереднім завданням ускладнює роботу вчителя. Йому важче здійснювати контроль за роботою кожної групи учнів, клас працює не одночасно. Проте діти оволодівають навичками самостійної роботи, більш свідомо сприймають навчальний матеріал.

Проводячи предметний урок, учитель повинен вміло застосовувати обидва ці прийоми.

3. В.П. Горощенко та І.А. Степанов зазначають, що сприймання і спостереження об’єкта учнями може бути по-різному активним та інтенсивним. Якщо вчитель, показуючи предмет, намагається якомога більше розповісти про предмет сам, не залучаючи до активної роботи учнів, то учні швидко стомлюються, матеріал засвоюється пасивно. Коли вчитель ставить запитання, спонукає дітей думати, збуджує мислення, вчить робити узагальнення і висновки, це оживляє роботу класу, тримає увагу учнів у напрузі, змушує їх мислити, робити самостійні висновки. Тоді активізується робота учнів, напружується їхня увага, полегшуються сприймання розуміння і запам’ятовування.

Наприклад, під час вивчення кімнатних рослин можна показати учням декілька рослин (герань, фікус, традесканцію, алое, аспідистру), знайти у них спільні і відмінні ознаки, провести бесіду по догляду за ними. Коли матеріал буде засвоєний учнями, можна дати завдання: через певний проміжок часу одну рослину поливати, другу ні; одну рослину виставити на світло, другу тримати в темноті. Це дасть можливість самим дітям прослідкувати за тим, що трапиться з рослиною, якщо змінити звичні для неї умови. Учні самостійно зроблять висновки, що рослинам для нормального розвитку необхідні світло і волога. Після цього експерименту вчителю не потрібно буде заставляти дітей щоденно доглядати за рослинами: вони будуть робити це із задоволення, а головне, осмислено.

На предметних уроках необхідно порівнювати одні предмети з іншими: так вони краще запам’ятовуються. Велике пізнавальне значення має порівняння предметів. У дидактиці порівняння є одним з основних прийомів навчання. Воно сприяє кращому розумінню й засвоєнню особливостей предмета і дає поштовх мисленню. Порівняння дає матеріал для роздумів, узагальнення, висновків. Під час навчання учнів порівнянню об’єктів і явищ природи, що вивчаються, важливо не тільки послідовно і цілеспрямовано керувати ними на окремих етапах пізнавальної діяльності (спостереження за об’єктами і явищами природи, аналіз гербарних зразків, виділення суттєвих ознак, розкриття сутності порівняння і т.ін.), але й ознайомити учнів із тими етапами пізнавальної діяльності. Це полегшить засвоєння уміння порівнювати, прискорить перенос цього прийому в нові навчальні ситуації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Шляхи, засоби та методи трудового виховання
Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, воно охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психоло ...

Орфографічні ігри
1. Розсипані літери. Ціль: формування навиків поєднання букв в слові. Хід роботи: викладач пише великими літерами на аркуші паперу слова та, не показуючи його, розрізає на букви, кажучи: «Було в мене слово. Воно розсипалося на літері». Потім показує літери і розсипає їх на столі: «Хто швидше здогад ...

Петриківський розпис як один із давніх видів народного декоративно-ужиткового мистецтва і його значення в культурній спадщині України
Яскравою сторінкою увійшов декоративний розпис в історію культури українського народу. Село Петриківка Дніпропетровської області стало одним з найвідоміших його центрів завдяки своєрідному мистецтву малювання. Нині вже усьому світові став відомий цей вид розпису на різноманітних виробах художніх пр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com