Обґрунтування шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі

Педагогіка і виховання » Методика проведення предметних уроків із природознавства » Обґрунтування шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в 3 класі

Сторінка 3

Звичайно, перший об’єкт із ряду однорідних (наприклад, корисну копалину) потрібно вивчати фронтальним способом.

Коли діти оволоділи прийомами вивчення ознак і властивостей шляхом порівняння, проведення дослідів тощо, наступний об’єкт (наприклад, найпоширенішу корисну копалину своєї місцевості) доцільно вивчати іншим способом - за попереднім завданням. Спочатку вчитель пояснює учням значення роботи і розказує, якими прийомами її потрібно виконувати, а потім пропонує інструкцію проведення дослідів для вивчення властивостей об’єктів. Інструкція роздається учням на кожну парту або записується на дошці. Завдання, які мають виконувати учні згідно з інструкцією, аналогічні тим, за якими учні працювали раніше під керівництвом учителя.

Після проведеного інструктажу з’ясовується, хто що не зрозумів, учні-асистенти роздають весь матеріал і діти приступають до роботи. Якщо роздати матеріал до уроку, наявність на партах різних предметів відверне увагу дітей від бесіди й ускладнить її проведення.

Порівнюючи між собою значення обох прийомів проведення предметних уроків, можна знайти в кожному свої позитивні та негативні сторони. Зокрема, фронтальна робота проходить рівномірно, у класі немає особливо відстаючих учнів і учнів, що забігають наперед. Учні, постійно слухаючи вказівку вчителя, знають, що їм треба робити, застосовують правильні робочі прийоми в певній послідовності. Проте є і негативні сторони цього прийому роботи. Фронтальна робота слабо розвиває вміння самостійно працювати. Вона добре розвиває навички, але не виробляє здібностей застосовувати ці навички тоді, коли це необхідно.

Проведення предметного уроку способом за попереднім завданням ускладнює роботу вчителя. Йому важче здійснювати контроль за роботою кожної групи учнів, клас працює не одночасно. Проте діти оволодівають навичками самостійної роботи, більш свідомо сприймають навчальний матеріал.

Проводячи предметний урок, учитель повинен вміло застосовувати обидва ці прийоми.

3. В.П. Горощенко та І.А. Степанов зазначають, що сприймання і спостереження об’єкта учнями може бути по-різному активним та інтенсивним. Якщо вчитель, показуючи предмет, намагається якомога більше розповісти про предмет сам, не залучаючи до активної роботи учнів, то учні швидко стомлюються, матеріал засвоюється пасивно. Коли вчитель ставить запитання, спонукає дітей думати, збуджує мислення, вчить робити узагальнення і висновки, це оживляє роботу класу, тримає увагу учнів у напрузі, змушує їх мислити, робити самостійні висновки. Тоді активізується робота учнів, напружується їхня увага, полегшуються сприймання розуміння і запам’ятовування.

Наприклад, під час вивчення кімнатних рослин можна показати учням декілька рослин (герань, фікус, традесканцію, алое, аспідистру), знайти у них спільні і відмінні ознаки, провести бесіду по догляду за ними. Коли матеріал буде засвоєний учнями, можна дати завдання: через певний проміжок часу одну рослину поливати, другу ні; одну рослину виставити на світло, другу тримати в темноті. Це дасть можливість самим дітям прослідкувати за тим, що трапиться з рослиною, якщо змінити звичні для неї умови. Учні самостійно зроблять висновки, що рослинам для нормального розвитку необхідні світло і волога. Після цього експерименту вчителю не потрібно буде заставляти дітей щоденно доглядати за рослинами: вони будуть робити це із задоволення, а головне, осмислено.

На предметних уроках необхідно порівнювати одні предмети з іншими: так вони краще запам’ятовуються. Велике пізнавальне значення має порівняння предметів. У дидактиці порівняння є одним з основних прийомів навчання. Воно сприяє кращому розумінню й засвоєнню особливостей предмета і дає поштовх мисленню. Порівняння дає матеріал для роздумів, узагальнення, висновків. Під час навчання учнів порівнянню об’єктів і явищ природи, що вивчаються, важливо не тільки послідовно і цілеспрямовано керувати ними на окремих етапах пізнавальної діяльності (спостереження за об’єктами і явищами природи, аналіз гербарних зразків, виділення суттєвих ознак, розкриття сутності порівняння і т.ін.), але й ознайомити учнів із тими етапами пізнавальної діяльності. Це полегшить засвоєння уміння порівнювати, прискорить перенос цього прийому в нові навчальні ситуації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Інтерактивні вправи, завдання, ігри для розвитку читацького інтересу молодших школярів
Мета етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не могло ...

Авторські пропозиції та їх результативність
Досвід вчителів та наші спостереження (див. 2.1) підтверджують, що характер контактів з учнями залежить від індивідуально-психологічних якостей учителя, що стосуються комунікації, вміння слухати, спостерігати, реагувати на приязнь, симпатію й антипатію, висловлювати накази, доручення, прохання. Зап ...

Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання у більченському НВК
Найважливішим питанням організації профільного навчання є визначення структури та напрямів профілізації, а також моделі організації профільного навчання. При цьому варто пам'ятати, з одного боку, про прагнення найбільш повно враховувати індивідуальні інтереси, здібності, схильності старшокласників ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com