Крім порівняння на уроках природознавства у всіх класах початкової школи мають місце питання узагальнення і класифікації об’єктів. Зокрема, вже в 1 класі природні об’єкти об’єднуються в групи за способом життя: птахи - зимуючі і перелітні; тварини - свійські й дикі. В 2 класі рослини розподіляють за рядом ознак: береза, дуб, клен, осика - дерева; малина, шипшина, смородина - кущі; ромашка, полин, огірок - трав’янисті рослини. В 3 класі об’єкти природи об’єднуються в групи: рослини - водорості, мохи, папороті, хвощі, хвойні рослини, квіткові рослини; тварини - комахи, земноводні, риби, плазуни, птахи, звірі; ялина, сосна, модрина - хвойні дерева; клен, дуб, осика - листяні дерева і т. ін. В 4 класі класифікація ускладнюються, наприклад, розглядаються тварини і рослини мішаного лісу, лісостепу, степів, гір; рослини, що ростуть в лісі, на луках і на болотах; культурні рослини та бур’яни поля і т. ін.
Робота з об’єктом на предметному уроці має бути організована так, щоб учні встановили основні факти, які дозволили б безпосередньо перейти до явища, що розглядається. Так, наприклад, молодші школярі знають деякі властивості льоду і снігу: сніг тане і перетворюється на воду; якщо воду помістити в холодильник, вона замерзає так, як замерзають калюжі пізньою осінню. Проте, знаючи ці факти, учні не можуть ще встановити між ними відповідних залежностей і визначити основні властивості льоду та снігу. Для цього учитель проводить ряд дослідів, які дозволяють встановити, що сніг і лід - це замерзла вода, але сніг більш рихлий, швидше тане в руці, тане в воді, а не плаває, як лід. Сніг білий, лід прозорий; сніг може змінювати свою форму, а лід ламається, бо він крихкий. По снігу можна ковзати на лижах, а по льоду - ковзати на ковзанах, які значно гостріші лиж і в снігу будуть провалюватися. Таким чином, від фактів, що спостерігаються безпосередньо в природі і щоденному житті, учні на предметних уроках переходять до дослідження основних властивостей льоду і снігу, роблячи необхідні узагальнення і висновки шляхом постановки дослідів. Це сприяє розвитку логічного мислення, прививає навички самостійної роботи, дає можливість учням самим знаходити наукові пояснення тому чи іншому факту, робити певні висновки.
Проводячи предметні уроки слід враховувати, що при роботі з живими організмами, корисними копалинами існує традиційний порядок - від ознак, що фіксуються візуально, до уточнення особливих властивостей, значення або можливості застосування: агрегатний стан, колір (склад), запах, твердість, легше чи важче за воду, розчинність, особливі властивості і застосування на їх основі.
Наочним засобом закріплення матеріалу, вивченого на предметних уроках, є схематична зарисовка, яка дає можливість учням довше затримувати увагу на об’єкті, що спостерігається, краще його розглянути і міцніше запам’ятати деякі особливості його зовнішньої будови, залучаючи до роботи різні органи чуття. Наприклад, під час вивчення будови горба, річки, утворення болота вчитель креслить на дошці кольоровими крейдами схеми цих об’єктів. Під час вивчення тем "Кругообіг води в природі", "Утворення джерела" схема також допомагає учням краще зрозуміти пояснення вчителя.
Таким чином, самостійна робота учнів з об’єктами на предметному уроці здійснюється в такій послідовності:
а) отримання учнями предметів, з’ясування мети роботи і завдань учителя. Завдання для роботи можна давати послідовно, по одному;
Це цікаво:
Особливості виховання дітей з допомогою української народної педагогіки
За сферою дії народна педагогіка охоплює не тільки сім'ю, громадськість, трудовий колектив, масову інформацію, а й має чітке спрямування на школу. Трудова людина добре розуміла, що тільки школа як спеціальний навчально-виховний заклад з кваліфікованими педагогами може по-справжньому забезпечити ціл ...
Правила та умови загартування
Починати загартовування доцільно навесні чи влітку, поступово знижуючи температуру води чи повітря. Ефективність загартовування вища, якщо воно проводиться у комплексі з фізичними вправами. Виходячи із фізіологічних механізмів загартовування, його необхідно проводити регулярно, підбирати оптимальну ...
Зміст формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів
Положення про необхідність вивчення ІМ у нерозривному зв'язку з культурою народу – носіями даної мови вже давно сприймається у методиці ІМ як аксіома. Використання країнознавчої інформації у процесі навчання забезпечує підвищення пізнавальної активності учнів, сприяє розвитку їхніх комунікативних н ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.