Естетична функція як одна з функцій мови

Сторінка 2

5. Експресивна (виражальна) функція мови. Неповторний світ інтелекту, почуттів та емоцій, волі людини є невидимим для інших. І тільки мова надає найбільше можливостей розкрити їх для інших людей, вплинути силою своїх переконань чи почуттів на інших людей.

6. Волюнтативна функція є близькою до експресивної. Вона полягає в тому, що мова є засобом вираження волі співрозмовників (вітання, прощання, прохання, вибачення, спонукання, запрошення тощо).

7. Естетична функція. Мова фіксую в собі естетичні смаки і уподобання своїх носіїв (це відповідна лексика і фразеологія, естетичного змісту тексти). Милозвучність, гармонія змісту, форми і звучання, дотримання норм літературної мови у процесі спілкування стають для мовців джерелом естетичної насолоди, сприяють розвиткові високого естетичного смаку.

У своїй художній довершеній формі літературна мова сприймається естетично вихованими мовцями як естетичне явище, наприклад, високохудожні літературні твори. Мова є першоелементом культури, вона лежить в основі розвитку всіх інших видів мистецтва. І ті естетичні цінності, які ними породжуються, зумовлені значною мірою естетичними можливостями мови (наприклад, естетичний вплив кіно, театру, радіо, телебачення здійснюється переважно завдяки мові).

8. Культуроносна функція. Мова є носієм культури народу – мовотворця. Кожна людина, оволодіваючи рідною мовою, засвоює культуру свого народу від покоління до покоління, сприймаючи разом з мовою пісні, казки, дотепи, жарти, легенди, перекази, історію, промисли, звичаї, традиції матеріальної культури і духовного життя нації.

9. Ідентифікаційна функція мови полягає в тому, що мова виступає засобом ідентифікації мовців, тобто засобом вияву належності їх до однієї спільноти, певного ототожнення. Ідентифікація виявляється у часовому вимірі: усвідомлення своєї приналежності до однієї спільноти з предками, що століттями розмовляли тією ж мовою, а також у просторовому вимірі: ідентифікація представників національних діаспор, що проживають за межами етнічних територій, відбувається у першу чергу завдяки мові.

10. Магічно-містична функція мови визнається далеко не всіма дослідниками. Вона збереглася з доісторичних часів, коли люди вірили у слово як реальне дійство, здатне зупинити небажаний хід дій, побороти злі сили, підкорити природу своїй волі. Ця магічно-містична сила слова знайшла широке відображення у фольклорі народів світу: заклинаннях, ворожіннях, легендах тощо. У них надзвичайною силою наділяються окремі сова, вирази за певних умов їх виголошення. У словесному світі зміщуються межі реального й уявного. Нині, у зв’язку з поширенням теорій біологічного поля людини, позитивної і негативної енергії, екстрасенсорики набуває нових імпульсів магічно-містична функція мови.

Серед перерахованих функцій мови естетична функція, хоча й не належить до головних, проте реалізується досить широко. Адже мову можна розглядати як об’єкт естетичного сприйняття, а виховання культури мовлення та навичок сприйняття усних чи писемних художніх творів – як компонент естетичного виховання. Тому уроки мови, у тому числі іноземної, відкривають чимало можливостей щодо реалізації естетично-виховного компоненту.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Погляд античної медицини і філософії на природу порушень слуху і зору
Староєгипетські папіруси, що дійшли до наших днів, розповідають про спроби лікування глухоти і сліпоти. Лікарі старовини, виходячи з релігійно-містичної природи людських недуг, лікували їх по перевазі за допомогою змов і магічних дій. Антична медицина не могла обійти увагою фізичні і психічні недуг ...

Рушійні сили і закономірності розвитку особистості
Рушійними силами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні суперечності: асиміляція і дисиміляція; збудження і гальмування; емоційна сфера (задоволення і незадоволення, радість і горе); спадкові дані і потреби виховання; рівень розвитку особистості і її ідеал, потреби особистості і її мораль ...

Традиційні "безстатеві" теорії виховання
У сучасній педагогічній науці співіснують три основні теорії виховання і навчання школярів: традиційна ("безстатева") виховна теорія сформована в радянські часи, у якій йдеться про виховання дитини як такої; статеворольовий підхід до виховання, якій акцентує увагу на статі дитини і окремо ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com