Дослідження рівня творчості

Сторінка 2

Пізнавальна мотивація творчості дитини виявляється у формі пошукової активності, вищої чутливості, сенситивності до новизни стимулу, ситуації, виявлення нового у звичайному, високої вибірковості стосовно до досліджуваного нового. Вирішення запропонованих і самостійно побачених проблем у творчості дитини часто супроводжується проявом оригінальності. Це ще один важливий компонент творчості, що виражає ступінь несхожості, нестандартності, незвичності.

Нами використовувалася методика О.О.Панько «Вигадай гру», спрямована на виявлення умінь у дошкільників створювати нову гру, формулювати правила гри, розподіляти ролі і передбачати можливі ситуації. Вона спрямована на визначення здібностей до прогнозування, передбачення і забезпечення можливості швидкого розв’язку проблем.

Інструкція до проведення.

Дитина отримує завдання на 5 хвилин вигадати яку-небудь гру і детально розповісти про неї, відповідаючи на наступні питання експериментатора:

1.Як називається гра?

2.У чому вона полягає?

3.Скільки учасників необхідно для гри?

4.Які ролі отримують учасники гри?

5.Як проходитиме гра?

6.Які правила гри?

7.Чим повинна буде закінчитися гра?

8.Як оцінюватимуться результати гри і успіхи учасників?

У відповідях дітей оцінюється не мова, а зміст вигаданої гри. У зв’язку з цим, запитуючи дитину, необхідно допомагати їй – постійно задавати їй навідні питання, які не повинні підказувати відповідь.

В основі розвитку творчості дітей лежить така особистісна особливість як креативність. Аналіз наукових джерел переконує, що вчені (А.В. Петровський, О.М. Соколов, Л.Н. Коломенський) визначали креативність як особливість розвитку психічних процесів, зокрема давали характеристику мисленню як розуміння головного, суттєвого, побіжність ( швидкий перехід від одного способу розв’язку до іншого), гнучкість ( різноманітність ідей), оригінальність (незвичність, дотепність, самостійність розв’язку завдань), відвертість (багатогранне бачення), уява (фантазія – яскрава, образна, стереотипна).

Для виявлення творчості ми використовували спеціальну методику «Вербальна фантазія» (автор Р.С.Нємов).

Інструкція.

Дитині пропонували завдання вигадати розповідь (історію, казку) про будь-яку живу істоту (людину, тварину) чи про що-небудь інше за вибором дитини і викласти її усно протягом 5 хвилин. На вигадування теми чи сюжету розповіді відводиться до 1 хвилини, після цього дитина приступає до розповіді.

Творчість дитини оцінюється за наступними ознаками:

швидкість процесів уяви;

незвичність, оригінальність образів;

багатство фантазії;

глибина і спрацьованість;

вродливість, емоційність образів.

За кожною з цих ознак розповідь отримує від 0 до 2 балів.

0 балів – дана ознака в розповіді відсутня;

1 бал – дана ознака є, але виражена слабо;

2 бали – відповідна ознака виражена достатньо сильно.

На першому етапі дослідження за методикою « Домалюй фігуру» нами виявлено 6 типів розв’язку дітьми експериментальних завдань на уяву.

0 тип. Цей тип розв’язку характеризується тим, що дитина ще не приймає завдання на побудову образу уяви з використанням заданого елементу. Вона не домалювала заданий елемент, а малює поряд щось своє (вільне фантазування).

1 тип. Дитина домалювала фігуру на картці так, що виходить зображення окремого суб’єкта ( дерева та ін.), але зображення контурне,схемне, позбавлене деталей.

2 тип. Зображується окремий суб’єкт, але з різноманітними деталями.

3 тип. Зображуючи об’єкт, дитина вже включає його в який-небудь уявний сюжет (не просто дівчинка, а дівчинка, що робить зарядку).

4 тип. Дитина зображує декілька об’єктів за уявними сюжетами (дівчинка гуляє з собакою).

5 тип. Вказана фігура використовується по-новому. Якщо в 1-4 типах вона виступала як основна частина картинки, яку малювала дитина, то тепер фігура включається як один з другорядних елементів втілюваного образу уяви ( трикутник вже не дах будинку, а графіт олівця, яким хлопчик малює та ін.) при цьому типі розв’язку дитина виявляє велику свободу у використанні, елементів для створення образів уяви.

У ході виконання завдання дитина може вносити різні зміни, доповнення, варіювати і перетворювати знайомий матеріал, а також створювати нові комбінації із засвоєних старих елементів.

Результати дослідження показані у таблиці 1.

Таким чином, коефіцієнт оригінальності кожного випробуваного в усіх групах виявився тісно пов’язаним з виявленими типами розв’язку запропонованих задач. При цьому чим складніший був тип розв’язку, спосіб маніпулювання образами уяви, який використовувала дитина, тим вищий опинився біля нього коефіцієнт оригінальності в даній підгрупі.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Методика проведення уроку з валеології "Функції органів травлення. Для чого людина харчується"
Мета: познайомити дітей із раціональним харчуванням; вчити правильно доглядати за зубами; продовжити формувати уявлення про процес травлення, органи травлення та їх функції; розвивати спостережливість, уважність; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання бути здоровими та позитивне ставленн ...

Сучасне освітньо-виховне заняття у дошкільній установі: формальні, змістові та структурні ознаки
Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності було й лишається освітньо-виховне заняття, І саме це поняття багатьма трактується по-різному. Досить поширеним є підхід, за якого заняття сприймається як урок з формування знань - на зразок шкільного. Аргументуючи т ...

Проведення уроку з дисципліни „Економіка” та його аналіз
На даному етапі проходження педагогічної практики мені було надана можливість підсумувати свої набуті знання на практиці. Я провів 26 січня урок з дисципліни “Економіка” у 11 класі. Тема даного уроку: Предмет, методи і завдання статистики ринку товарів і послуг. Тип уроку: засвоєння нових знань. Ос ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com