Дослідження рівня творчості

Оцінювання незвичності, оригінальності образів.

0 балів – переказ раніше побаченого, почутого;

1 бал – переказ раніше відомого із внесенням елементів новизни;

2 бали – самостійне придумування розповіді з новим сюжетом.

Оцінювання багатства фантазії.

При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальна кількість різних живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, що приписуються всьому цьому в розповіді.

0 балів – ознак в розповіді мало, але не менше 5;

1 бал – загальна кількість деталей від 6 до 10;

2 бали – число предметів і ознак перевищує 10.

Оцінювання глибини і спрацьованості образів.

Цей показник визначається за тим, наскільки різноманітно в розповіді представленні деталі і характеристики, що стосуються образу (людини, тварини, фантастичної істоти), що відіграє ключову роль або посідає центральне місце в розповіді.

0 балів – центральний об’єкт зображений схематично, без детального опрацювання його аспектів;

1 бал – при описі центрального об’єкту розповіді його деталізація помірна;

2 бали – головний образ розписаний достатньо детально.

Оцінювання вразливості та емоційності.

Цей показник оцінюється за тим, чи викликають образи в розповіді інтерес та емоції у слухача.

0 балів – образи малоцікаві, банальні;

1 бал – образи викликають незначний інтерес;

2 бали – образи викликають емоційну реакцію слухачів (здивування, захоплення, страх).

Таким чином, максимальна кількість балів дитина може отримати за свою уяву до 10, мінімальна – 0.

Дані дослідження подані в таблиці 3.

Таблиця 3

Оцінка елементів фантазії дошкільнят

З таблиці видно, що діти володіють недостатньою глибиною фантазійних елементів як в контрольній, так і в експериментальній підгрупах.

Другий етап роботи ( формуючий експеримент) включав методи і прийоми спрямовані на розвиток творчих здібностей, як в дидактичній грі, так і в творчих іграх і на стимулювання загальної творчої активності.

До першої групи прийомів відносилися творчі завдання, що допомагають освоїти виразні властивості мови ( придумування епітетів). Дітям пропонувалося вигадати епітети, що характеризують той чи інший персонаж казки.

Наступні прийоми – вигадування порівнянь і синонімів чи антонімів до слів. Виконання цього завдання сприяло розвитку асоціативних зв’язків. Прийом словозміни допоміг дітям відчути різницю у відтінках слів.

Важлива роль у розвитку творчості належить таким прийомам як твір казкової історії, яку пропонував вихователь, вигадування продовження знайомої казки, твір казки за картинкою.

Для розвитку творчості у грі, дітям пропонувалися дві ролі казкових персонажів, непов’язаних між собою загальним сюжетом ( Айболить і солдат, принцеса і міліціонер). Діти повинні були розіграти вигадані ними сюжети. Це могла бути розмова по телефону або гра-драматизація, гра-фантазія. Решта дітей спостерігала за однолітками, потім відбувалася зміна учасників гри.

Практика переконує, що використання даного прийому помітно стимулювало загальну мовну та ігрову творчу активність дітей.

На третьому етапі за допомогою контрольного зрізу, узагальнення результатів ми підбили підсумки виконаної роботи з розвитку творчості дітей дошкільного віку.

Результати дослідження відображенні у зведеній таблиці.

Таблиця 4

Рівень розвитку творчості дітей дошкільного віку (за підсумками контрольного експерименту)

Це цікаво:

Причини неуспішності учнів. Шляхи подолання неуспішності
Основні ознаки неуспішності учнів. - Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмету вміннях. котрі не дозволяють охарактеризувати суттєві елементи понять, що вивчаються, а також здійснити необхідні практичні дії. - Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяль ...

Аналіз навчальних програм з нових інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента
Аналіз навчальної програми з нових інформаційних технологій для студентів ХНУ свідчить, що перед сучасною вищою школою стоїть складне і важливе завдання: давати студентам не просто знання про прекрасне, про красиве у системі відношень “ Людина – світ”, а інтегрувати, об’єднати їх у цілісну систему, ...

Рушійні сили і закономірності розвитку особистості
Рушійними силами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні суперечності: асиміляція і дисиміляція; збудження і гальмування; емоційна сфера (задоволення і незадоволення, радість і горе); спадкові дані і потреби виховання; рівень розвитку особистості і її ідеал, потреби особистості і її мораль ...