Розвиток творчості старшого дошкільника

Пам’ятка для батьків

Для виховання та розвитку дитини в образотворчій діяльності важливо:

Відвідувати з нею художні музеї, дитячі театри, виставки та інші мистецькі заходи.

Обладнати куточок для образотворчої діяльності дитини вдома.

Надати дитині право вибору у використанні різних художніх матеріалів.

Визнати її неповторну індивідуальність.

Керуватися першою формулою особистісного виховання: ТИ ВСЕ МОЖЕШ!

Систематично формувати особистісну позицію дитини у сприйнятті нею творів образотворчого мистецтва.

Сприймати її творчість такою, яка вона є.

Підтримувати в неї бажання творити, організовувати вернісажі в родинному колі.

Давати їй особистий наочний приклад у ставленні до мистецтва, до самостійної образотворчості.

Без дозволу дитини не втручатись у процес створення нею образу.

Не насміхатись, але й не захвалювати.

Оцінюючи дитячі роботи, не порівнювати.

Досвід Людмили Шульги

Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати, розуміти цей світ, сприймати його як диво.

На думку педагога Л.М. Шульги (м. Запоріжжя), малювання – благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім тому, що майже всі діти люблять малювати. А ще тому, що це продуктивна діяльність, яка дає дитині змогу відтворити на аркуші паперу світ своїх почуттів і думок. Ось чому головним завданням організації зображувальної діяльності Л.М. Шульга вважає виховання естетичних почуттів, розвиток творчих здібностей, а допоміжним – навчання технічних прийомів.

Л.М.Шульга пропонує близькі за метою і змістом заняття об’єднувати в один цикл. Як правило він складається з 3-4 занять. Його завдання – занурення в певну тему. Перше заняття – ознайомлення. Воно несе велике емоційне і інформаційне навантаження. Тема має здивувати, зацікавити й захопити малят. На другому і третьому заняттях діти здобувають певний досвід з теми й оволодівають прийомами і технікою малювання. Це вже навчальні заняття. Навчання носить м'який, ознайомлюючий характер. Діти дізнаються про різні техніки і прийоми малювання й самостійно обирають прийоми для здійснення свого задуму. Останнє заняття циклу творче. Воно дає змогу осягнути всю тему і пропустити її крізь себе, виразити своє ставлення, свої почуття в малюнку.

Необхідною умовою успіху є творча атмосфера на занятті з малювання. Тільки розкута дитина здатна глибоко відчути і передати свої почуття. Саме тому бесіди під час занять відбуваються у вільній формі. Висловлюються всі, хто бажає. Традиція піднятої руки відійшла в минуле. Дошкільнята повинні впевнитись, що "неправильних" фантазій не буває, дорослий повинен зрозуміти і прийняти кожну знахідку дитини, кожне її відкриття.

Які ж методи і прийоми на думку Л.М. Шульги, сприяють розвитку дитячої творчості, активізують уяву дошкільнят?

Прийом "занурення в картину". Якщо необхідно навчити дітей малювати пейзаж, попередньо розглядаємо картини відомих художників. Дітям пропонується уявити себе на тому місці, яке зображене, вдихнути аромат трав, квітів або осіннього листя; підставити долоні і відчути палючо-жарке сонце, холодний вітерець, послухати спів пташок, пісню вітру. Все це супроводжується поетичним словом, слуханням музики. Діти вдивляються в картину, починають розуміти мову фарб. І фарби відкривають їм секрети природи. Так, виявляється, жовті фарби сніговому килиму подарувало саме сонце. Його промені розмовляють з сніжинками. І в цій розмові сонце віддає свою теплу жовтизну снігу, а той свої холодні білі барви дарує сонцю. При такому сприйманні дитина пізнає не тільки зміст твору живопису, а й таємниці навколишнього світу. Так барви "озвучують" картину, створюючи настрій і викликаючи почуття. А музика, навпаки, може малювати в уяві дитини кольорові образи. Прослуховування музичного твору викликає у дітей яскраві почуття, відкриває їм таємниці взаємодії звуків і барв.

Фарби, пензлі, папір, олівці для дошкільнят не просто засоби зображення. Вони – добрі друзі, які допомагають передати настрій, стан душі маленького художника.

Щоб діти краще зрозуміли цих нових друзів, проводяться заняття-знайомства. При першій зустрічі малят з пензлем ми розкриваємо таємницю його життя. Розповідається, що колись це була тендітна гілочка дерева, яку живили соки землі і промені сонця. А ніжний ворс подарувала пензлику весела жвава білочка, а може, й інша лісова тварина з пухнастим хутром. Життя пензлика продовжується, коли його бере художник. Пензель відчуває тепло рук людини, її прагнення і бажає допомогти їй. Розкриваємо дитині азбуку взаємин: пензель тонко реагує на те, в якій частині до нього торкаються пальці, на положення руки, як нахиляють його до паперу.

Це цікаво:

Особливості навчальної діяльності молодшого шкільного віку
За твердженням В.В. Давидова молодший шкільний вік – це особливий період в житті дитини, який виокремився історично порівняно недавно. Його не було у тих дітей, які взагалі не відвідували школу, його не було і в тих, для яких початкова школа була першою і останньою сходинкою навчання. Поява цього в ...

Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо з проблем сімейного виховання
Французький філософ і письменник Жан-Жак Руссо (1712-1778) належить до найвидатніших і найвідоміших педагогів світу. Головний пункт його педагогічної програми — «природне виховання». Ж.-Ж. Руссо вважав, що на людину впливають три чинники виховання: природа, люди, предмети і явища. Кожний із чинникі ...

Історичний аналіз проблеми в дореволюційний період
Дослідження будь-якого явища повинно здійснюватися в його історичному розвитку. Без розуміння генези формування і розвитку явища неможливо з’ясувати його сучасний стан і перспективи розвитку. Тому звернемось до історичного аспекту проблеми формування комунікативної компетентності з російської мови ...