Педагогічні та психологічні основи формування інтелекту

Сторінка 2

Розвиток дитячого мислення розглядають як зміну стадії: інтелект сенсомоторний (0 – 2 роки), доопераційний ( 2-11), інтелект конкретних (7 – 12) та формальних операцій. Їхня послідовність визначається внутрішньою закономірністю розвитку і насамперед віком. При цьому навчання має значення лише як прискорювач чи сповільнювач розвитку.

Піаже не визначає джерел розвитку інтелекту, тому його теорія – це скоріше теорія напрямку розвитку, ніж теорія джерел. Хоча генетичний підхід, виділення конкретних стадій розвитку, детальна розробка методів дослідження, підкреслення перетворювального та розвивального характеру інтелектуальної діяльності роблять цю концепцію дуже привабливою. Про те в цій моделі відірваність розвитку від середовища та операційний підхід в рамках формальної логіки ще більше відокремлюють дитину від історико-культурного середовища.

З теорії структурної модифікації Піаже бере початок конструктивізм – сучасний напрям дидактики. Він декларує положення про активну участь дитини в утворенні й конструюванні знань. Р.Форстейн, один з відомих західних конструктивів, у 80-90-ті рр. минулого століття впровадив досвід " навчання з посередником", в основі якого лежить положення про піддатливість інтелекту, перетворення його структури, можливість поліпшення всіх когнітивних процесів .

Піаже скептично ставився до ідеї прискорення інтелектуального розвитку й завдання навчання бачив у наданні достатнього матеріалу для повноцінного розвитку в рамках існуючої стадії інтелекту. Для цього і потрібен посередник, роль якого виконує досвідчений вчитель.

Р.Форстейн розробив принципи поведінки вчителя посередника, яка не може бути ситуативною, а залежить від певної мети навчання. Посередник поступово виводить учня за межі конкретного досвіду або ситуації, урізноманітнюючи навчальний матеріал. Важливим є показ значення знань, стимулювання до їхнього перенесення в нові галузі.

Конструктивісти розуміють, що модель такого навчання складна, адже вимагає від учителя (няні, батьків) високого рівня майстерності, діалогізму. Запитання "що?, як?, про що нове дізналися?, де це можливо використати?" – основні частини цієї моделі.

Аналізуючи генезу спеціальних ( математичних, літературних, технічних тощо) здібностей, Ч. Спірмен вибудовує так звану ієрархічну модель інтелекту . Тут основою інтелектуальних дій є загальний G – фактор, або загальна розумова енергія, яка зумовлюється груповими факторами здібностей: механічного (М), арифметичного (А), лінгвістичного (L), кожен з яких виявляється у специфічних S – факторах, завдяки яким особистість може добитися успіху в конкретній діяльності.

Отже, Спірмен з’ясував, що успішне розв’язання кола проблем певного напрямку є передумовою успіху і в іншій діяльності, і навпаки. Таким чином, індивідові притаманна наявність одного важливого й вирішального фактора інтелекту – генерального (G). Його значення, на думку Спірмена, максимальне в розв’язанні складних математичних задач й зовсім незначне під час виконання практичний дій.

Модель Спірмена стала першою у низці так званих факторних моделей, у яких окремі загальні властивості (фактори) притаманні будь-якому індивідові без винятку. Інші дослідники вкладали у G-фактор інший зміст. Наприклад, Л.Терстоун, Т.Келлі виходили з існування не одного, а цілої групи генеральних факторів. За Терстоуном їх 12, найзагальнішими, первинними є вербальне розуміння, мовна швидкість, числовий фактор, асоціативна пам’ять, швидкість сприйняття, індуктивний фактор. Незалежні дослідження знаходять між ними додатні кореляційні відношення, що роблять ці моделі не зовсім коректними.

Модель Дж.Гілфорда також належить до багатофакторних. Складено її на основі апріорних досліджень. Нервову систему Дж.Гілфорд розглядає як пристрій для приймання, перероблення та видачі інформації. Відповідна модель інтелекту характеризується параметрами трьох видів: рід операцій, рід матеріалу, з яким проводять операції, і рід одержаного продукту.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Середня група
Діти вже мають достатній музичний досвід, завдяки якому починають активно включатися в різні види музичної діяльності : слухання, спів, музично-ритмічні рухи, гру на дитячих музичних інструментах і творчість. Заняття є основною формою навчання, структура залишається колишньою, але характер дещо мін ...

Теоретичне обгрунтування експериментальної методики самостійних занять фізичними вправами молодших школярів
Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами. В статті 6 закону України “Про фізичну культуру і спорт” серед основних показників р ...

Завдання, зміст і засоби розумового виховання
Під час розумового виховання відбувається накопичення певного фонду знань: термінології,символів, імен, назв,понять, існуючих між ними зв’язків і залежностей, відображених у правилах, законах, закономірностях, формулах. Результативність розумового виховання визначається тим, на скільки вихователь ч ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com