Педагогічні та психологічні основи формування інтелекту

Сторінка 3

Операція, за Гілфордом, - це психічний процес, що складається з пізнання (сприймання та розуміння матеріалу), пам’яті, конвергентного й дивергентного мислення, оцінювання ( судження про правильність заданої ситуації).Образ матеріалу можна представити в чотирьох видах - (факторах) – образному, символічному, семантичному, поведінковому; кінцевий мисленнєвий продукт -–у шести видах – елементи ( одиниці об’єкту), класи, відношення, системи, перетворення, передбачення.

Кожен фактор моделі незалежний і є результатом механічного сполучення категорій трьох вимірювань. Дж.Гілфорд представляє їх у вигляді моделі куба, де кожна координата простору – це один з названих параметрів. Оскільки над кожною категорією змісту матеріалу можна провести операцію, результат якої – певний кінцевий продукт, має параметричну модель інтелекту, де кожна інтелектуальна операція характеризується трьома факторами. Всього ж , за класифікацією, може бути 120 факторів або за гумористичним виразом автора, "120 способів, щоб бути розумним". До цього можна додати " 120 способів, щоб виявити інтелектуальні особливості". Але на сьогодні ідентифіковано поки що 100 можливих варіантів проявлення інтелекту.

Оскільки в оцінюванні інтелектуальних факторів теорія Гілфорда спирається на традиційну для американської психології операційну теорію, на її основі створено програми навчання, які дають змогу раціонально планувати розвиток індивідуальних здібностей.

Цікаву інтерпретацію цієї моделі запропонував В.Г.Розумовський, розглядаючи проблеми творчості в навчанні фізики учнів середньої школи.

Важливим досягненням Гілфорда, на думку більшості вчених, є розділення мислення на дивергентне й конвергентне, що дає підстави розмежувати поняття інтелектуальної і креативної діяльності. Але через велику кількість факторів не можливо з’ясувати кількісні співвідношення індивідуальних відмінностей, оцінити здібності за окремими факторами.

Розглянемо модель, де інтелект представлено системою когнітивних (пізнавальних), а не суто психічних процесів, що забезпечують розв’язання задачі. Модель Р.Д.Стернберга (80-90-ті рр.) – найвідоміша й найвпливовіша інформаційна концепція інтелекту. Складається вона з трьох компонентів, які відповідають за перероблення інформації. Інтелект за цією моделлю – це здатність навчатися й розв’язувати задачі в умовах неповного пояснення, його функція – забезпечення взаємин індивіда й зовнішнього середовища (адаптація, внутрішній вибір, конструювання); допомога в досягненні мети життя.

Об’єктивним способом виявлення рис інтелекту, вважає Стернберг, є вивчення його проявів у реальному житті, а не спеціальним тестуванням.

Цілком зрозумілою є спроба уподібнити інтелект комп’ютеру: чим ефективніші механізми оброблення та збереження інформації, тим потужніший інтелект. В інтерпретації Стернберга такі "пристрої" називаються метакомпонентами (відповідальні за вибір стратегії), виконавчими компонентами (відбирають інформацію з пам’яті) та компонентами набуття знань. В ході розв’язання проблем усі компоненти працюють злагоджено, а складність завдання, у першу чергу, полягає в розумінні умови. Вибір стратегії (аналітичної, просторово-синтетичної, вербальної), вважає дослідник, - це вибір шляху найменшого використання короткочасної пам’яті.

У контексті Стернберга інтелект – багато визначний: крім здатності до запам’ятовування він містить аналітичні, креативні й практичні здібності. Таким чином, зростання інтелекту не розривко пов’язано з накопиченням знань і розвитком способів оброблення інформації. (Розв’язок проблем тим ефективніший, чим більша кількість інформації, і навпаки: чим гнучкіші методи зберігання інформації, тим повнішу "базу даних" має людина).

Експерименти Стернберга з учнями молодших класів довели, що орієнтація навчального процесу на трирівневу структуру інтелекту успішно розвиває розумову сферу учня, дає змогу підняти рівень пізнавальної активності, запам’ятовування, успішності навчання. Багато досліджень у рамках моделі проводилося з обдарованими дітьми, для яких характерними є проявлення інсайту за малої чутливості до зовнішньої допомоги; "звичайні" ж діти більше потребують допомоги.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Особливості формування особистості підлітка засобами фізичної культури
Становлення особистості в контексті діяльнісного підходу належить розглядати як результат взаємодії двох автономних, але нерозривно пов'язаних один з одним процесів розвитку – біологічного й соціального. Особистість являє собою онтогенетичне придбання людини, результат її соціального розвитку, що в ...

Фактори впливу на оцінювання знань
Організація процесу комплексної діагностики передбачає виявлення таких принципових питань: Що перевіряти? — Які групи компетентностей, якостей, умінь чи навичок майбутнього фахівця мають бути сформовані в процесі навчання. Який навчальний матеріал потрібно перевіряти? — Які вузлові елементи бази зн ...

Сфери вивчення, спеціалізація
У першій половині 1990 років намітився помітний ріст кількості дисциплін у різних сферах навчання, кількість яких збільшилася практично в 4 рази. У результаті раптового розширення цього сектора виникли деякі задачі, зв'язані зі збереженням якості навчання і збереження академічних стандартів. Тому д ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com