Педагогічні та психологічні основи формування інтелекту

Теорія багатовимірного інтелекту Х.Гарднера стала для американських педагогів наче "ковтком свіжого повітря". У цій моделі інтелект – багато визначний, у процесі навчання він може не тільки поліпшитися, а й розвинутися за сімома напрямами, класифікованими як сім типів інтелекту. Під множинністю інтелекту Гарднер розуміє різноманітні способи, якими людина може сприймати й пізнавати навколишній світ. Це: вербально-лінгвістичний, логіко-математичний, внутрішньо особистісний, міжособистісний, візуально-просторовий, тіло-кінетичний, музично-ритмічний. Гарднер переконаний, що кожна людина має ті чи інші здібності, відмінність полягає лише в значенні їхнього потенціалу. Але за сприятливих умов, якими можуть бути специфічні методи й форми навчання, кожен може розвинути в собі будь-який тип інтелекту до рівня компетентності. При чому таких методів безліч.

Такі і подібні підходи до розгляду людських здібностей породжують багато педагогічних міфів. Перший з них можна виразити словами: "Немає нездібних дітей є лише нездібні вчителі". Сучасний психологічний підхід до проблеми здібностей, серед них і інтелектуальних, говорить про вродженість не здібностей, а задатків, які потрібно розвивати в правильному напрямі. До їхнього складу входять не тільки спеціальні риси, а й ще риси характеру – воля, наполегливість тощо. Другий міф стосується потреби посиленої діяльності для успішного розвитку інтелекту. Встановлено, що розвиває здібності лише та діяльність, яка виникає на ґрунті позитивних емоцій. Останнє положення цілком співвідноситься з теорією Гарднера.

Отже, під інтелектом Гарднер розуміє неординарну здатність людини до нестандартного рішення проблем, генерування нових ідей, створення продукту з високим ступенем цінності.

Множинність, неоднозначність інтелекту, за Гарднером, не може одностайно вимірюватися стандартними тестами IQ , що спираються на статичність, біологічну передумовленість інтелекту (що є загальноприйнятим положенням для сучасної психології та педагогіки). Отже, недостатньо оцінювати учнівську успішність у балах або за стандартними тестами.

Теорія Гарднера підштовхнула ідею "учнівського досьє", в якому зберігаються твори, малюнки, творчі роботи, проекти та ін. Аннебурзький інститут шкільних реформ США широко впроваджує електронні учнівські досьє в 940 школах різних штатів.

Сучасна система освіти, за оцінкою Гарднера, орієнтується в цілому на розвиток вербально-лінгвістичного та логако-математичного інтелекту, що, з одного боку, збіднює дитину, а з іншого, ігнорує тих, хто має переваги в інших типах множинного інтелекту. Цінною наробкою Гарднера для педагогічної науки є класифікація методів викладання, що сприяють формуванню різноманітних структурних частин інтелекту. У дослідженнях багатьох авторів (Л.Мелтон, Ч.Хоер), велику увагу приділено розумному використанню таких методів у навчальному процесі для запобігання перевантаженням учнів, а також пошуку оптимальних варіантів.

Теорія множинного інтелекту дає поштовх в демократизації освіти. Адже можна навчати всіх і треба навчати всього, лише враховуючи індивідуальні інтелектуальні можливості. При цьому, навчальний процес повинен проектуватися з урахуванням комплексного підходу до розвитку різноманітних сторін інтелекту. Концепція Гарднера може служити орієнтиром для перебудови освітніх систем на засадах особистісного орієнтованого підходу.

Російський психолог М.О.Холодна трактує інтелект як специфічну форму індивідуального ментального досвіду, що забезпечує можливість продуктивного сприйняття, розуміння та пояснення того, що відбувається. Форму такого когнітивного досвіду можна представити, на її думку, у вигляді понятійних психічних структур. Отже, основне призначення інтелекту – побудова особливого роду репрезентацій навколишнього.

Аналізуючи концепції інтелекту, М.О.Холодна доходить висновку, що хоча вони формально правильні, проте їх не можна реалізувати в сучасних освітніх технологіях. Тому вона висуває свій критерій оцінки ефективності навчальних процесів – КІТСУ. Абревіатура означає: компетентність – можливість прийняття рішення у будь-яких умовах, що передбачає в першу чергу, наявність знань; ініціатива – бажання самостійно мислити, творити; творчість саморегулювання; унікальність складу розуму.

Це цікаво:

Технологічна готовність вчителя до проектної діяльності
Визначається рівень готовності вчителя до проектної діяльності як середнє арифметичне самооцінки вчителя та експертної оцінки за балами: 1; 2; 3. № Параметри готовності Самооцінка Експертна оцінка 1. Розуміння суті організаційно-підготовчого етапу проектної діяльності. 2. Розуміння суті операційно- ...

Визначення особливостей навчання і виховання
Основним предметом навчальної діяльності старшокласника, тобто тим, на що вона спрямована, є структурна організація, комплектування, систематизація індивідуального досвіду, за рахунок його розширення, доповнення, внесення нової інформації. Розвиток самостійності, творчого підходу до рішень, вмінь п ...

Враховування навчальних можливостей учнів як основа диференційованого підходу у навчанні
Необхідною умовою ефективності навчально-виховного процесу є різнобічне знання особистості учня, його особливостей та можливостей. Для того щоб знати, що від дитини вимагати, треба знати, що вона може. Шлях розвитку індивідуальності лежить через розвиток інтересів, потреб, схильностей і здібностей ...