Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання

Сторінка 1

"Педагогічна творчість,- писав В.Сухомлинський,- це спроможність допомогти людині пізнати свій внутрішній світ, передусім свій розум, допомогти їй спрямувати інтелектуальні сили, навчити її розуміти красу своєю працею, своїми зусиллями".

У школі в процесі навчання учнів вчать мислити, тобто з урахуванням їхніх природних особливостей забезпечують засвоєння ними прийомів розумової діяльності (аналіз, систематизація, узагальнення, порівняння, виділення головного), які в подальшому допоможуть їм самостійно здобувати знання.

Головний показник сформованості вмінь – здатність учня застосовувати засвоєний прийом в нових умовах (на новому матеріалі, в роботі з ще невідомими джерелами знань), тобто здійснювати перенесення його в умовах що змінюються.

Початок відпрацювання того чи іншого прийому навчальної діяльності і відповідного вміння школярів об’єктивно залежить від змісту історичного матеріалу і від накопичених знань, в тому числі – у способах розумової діяльності. Ряд історичних явищ, що вивчаються в 4-5 класах, краще усвідомлюються шляхом встановлення подібності і різниці з іншими, однорідними їм, а також відповідно виділення і узагальнення їх важливих ознак. Цим викликана необхідність вже з 4 класу практично навчати порівнянню, виокремленню головного і суттєвого, узагальненню історичних фактів, ознаків явищ .

В 5-6 класах на конкретних прикладах показуємо, що , співставляючи два однорідних явища або два ступені одного процесу, слід підсумовувати зміни, що відбулися, встановлювати їх прогресивність.

Поступово об’єкти порівняння все більш ускладнюються. При систематичній роботі до 8 класу школярі набувають вмінь порівнювати однорідні історичні явища і процеси.

Відповідаючи на питання анкети, як ти порівнюєш дві історичні події, явища, більшість восьмикласників (більше 400 чол., з якими велась робота) дали правильний опис прийому порівняння, а багато хто – перелік дій. Знання прийому показало 84% опитаних шестикласників і 91% семикласників.

Для семикласників характерний більш повний і чіткий перелік дій, наприклад, "1)складаю план порівняння, відбираючи для нього необхідні ознаки; 2) порівнюю події, тобто висловлююсь про них з кожного питання плану; 3) роблю всі можливі висновки".

З найпростішими прийомами аналізу і синтезу школярі практично знайомляться в 4 класі. Не пояснюючи спеціально цих прийомів, вчитель орієнтує учнів на виконання завдань, що вимагають виокремлення і синтезування історичного матеріалу, виділення головного, встановлення зв’язків.

В 5 класу, коли аналіз історичних фактів набуває більш розгорнутого характеру, вже необхідно пояснювати прийоми аналізу змісту навчального тексту і малюнків. На різноманітних прикладах п’ятикласники засвоюють сутність цієї розумової операції. Так, вони дізнаються, що шляхом аналізу предмету, наприклад, знаряддя праці, можна вияснити його якості (гострий, ріжучий, колючий та ін.), будову (основні частини, їх призначення і взаємозв’язок) тощо.

Учитель пояснює, що проаналізувати історичне явище(війна, повстання та ін.) – це значить встановити його причини, з’ясувати, які верстви суспільства були зацікавлені в його результатах, який його характер.

Від класу до класу аналіз історичних фактів повинен ставати глибшим і більш різностороннім, охоплювати багато ознак і зв’язків, ширше спиратися на теоретичні узагальнення.

Аналізу і наступному синтезу історичного матеріалу часто сприяє складання плану, а починаючи з 8 класу – плана-конспекту.

Більшість вчителів успішно навчають четвертокласників складати простий план прочитаної розповіді. При цьому важливо пояснити мету роботи: за допомогою плану легше виділити головне, запам’ятати зміст і переказати його у певному порядку. Пояснюються і основні прийоми складання плану: 1) поділ змісту текста (малюнку) на змістові частини; 2) виділення в кожній з них головної думки; 3) формулювання заголовку для кожної частини плану.

Учні 4-5 класів важко засвоюють вимоги: основний зміст розповіді повинен бути охоплений пунктами плану. З 6 класу школярі починають набувати вміння складати складний план. Він може охоплювати зміст одного або декількох пов’язаних між собою параграфів підручника. Звичайно вчитель сам формулює тему, за якою вимагає складання такого плану.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Методики виховання в дошкільників позитивного ставлення до природного довкілля
Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання дошкільників – це не тільки подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Таке усвідомлення ґрунтується на розумінні залежностей, які існували і існують у природі ...

Літературний огляд з проблем педагогічної взаємодії
Вся сукупність змін, що відбуваються в економічній, політичній, соціальній і духовній сферах життя суспільства, призвела до гострої необхідності пошуку й імплементації нових стратегій у системі освіти з урахуванням потреб суспільства. Внаслідок цих перетворень сучасний розвиток вищої освіти являє с ...

Сутність, форми та методи профорієнтаційної роботи соціального педагога
Для підсилювання профорієнтаційної діяльності у школі повинна вестися цілеспрямована робота по налагодженню цілісної системи профорієнтації з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей вихованців, рівня готовності мотивації до здійснення свідомого професійного вибору. Як вважає Т. Шишковець, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com