Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання

Сторінка 2

Для аналізу і наступної характеристики різноманітних історичних явищ і процесів недостатньо володіти умінням складати план. Починаючи з 5 класу учням необхідні засоби які допомагають: 1) вести аналіз однорідних явищ у визначеній, логічній послідовності; 2) накопичувати і узагальнювати дослід аналізу історичного матеріалу.

До подібних засобів належать плани і таблиці аналізу, що часто називаються в літературі логічними схемами.

Вміння робити і обґрунтовувати висновки – одне з найважливіших умов правильного пояснення явищ суспільного життя. Позитивні результати приносить: 1) систематичне роз’яснення змісту і характеру висновків, що знаходяться в підручниках і способів їх доведення; 2) чіткість і обґрунтованість висновків самого вчителя; 3) пояснення учням того як будуються різного роду висновки і докази їх правильності; 4) неухильна вимога до учнів: завершувати обґрунтованими висновки викладені фактами, їх аналіз і порівняння, самостійно робити висновки при виконанні будь-якого завдання.

В 4-5 класах переважають робота над індуктивними висновками (узагальнюючи окремі факти). В 6-7 класах поряд з індуктивними висновками від учня все частіше вимагається дедуктивний умовивід: від загального знання – до пояснення конкретних фактів, до підведення їх під відомі поняття.

В системі мислення можна виділити такі підвиди: критичне, творче та логічне, формування яких є важливим фактором інтелектуального розвитку дітей.

В масовій практиці викладання загально учбові прийоми зазвичай формуються лише на емпіричному рівні: за допомогою багатьох вправ, але без роз’яснення вчителем і, відповідно, без усвідомленного засвоєння школярами цих прийомів. В підручниках є завдання, що вимагають порівняння явищ, що вивчаються, але в чому полягає сутність цієї розумової операції, з яких розумових дій вона повинна складатися, учні не знають.

Щоб сформувати учбово-пізнавальні вміння не тільки на емпіричному, але і на теоретичному рівнях, необхідно включати в процес навчання роз’яснення деяких основних, найбільш часто вживаних загальноучбових прийомів. Це забезпечить їх усвідомлене засвоєння і дозволить здійснювати "перенесення" на практику вивчення різних предметів. Визначення, що розкриває сутність прийому, формулюється тоді, коли визначають його термін вперше вживаний в підручнику або коли вивчається матеріал, найбільш потрібний для роз’яснення прийому.

Найважливішою дидактичною вимогою являється також проведення системи вправ з формування способів учбово-пізнавальної діяльності. Ця система повинна охоплювати весь процес навчання і всі нерозривно пов’язані між собою інтелектуальні вміння; сприяти засвоєнню програмного навчального матеріалу; відповідати пізнавальним можливостям учнів; включати в себе вправи різного виду – підготовчі, навчальні, тренувальні, контрольні; стимулювати активну, самостійну учбово-пізнавальну діяльність школярів; забезпечувати висхідну лінію в їх розумовому розвитку. Для вправ перш за все використовуються завдання, що містяться в підручниках.

Сьогодні в школі головним консервативним фактором є підручник. Навіть добрий підручник, що періодично оновлюється, сприяє консервації застарілих історіографічних концепцій; але гірше за все те, що зберігається і відтворюється другорядна схема взаємовідносин в системі підручник – учитель – учень. Припускається, що підручник – найвищий носій істини, вчитель – авторитетний коментатор, а учень – старанний слухач.

До того ж підручник дає вчителю впевненість, що йде не від власних знань, а від авторитетного канонічного тексту. Автори цього тексту знімають з вчителя відповідальність за якість роботи і беруть її на себе; учень звикає до механічного (і тому безвідповідального) відтворення чужих побудов.

В підсумку уроки історії не надто сприяють розвитку мислення, яке формується тільки в процесі самостійної розумової діяльності. Щоб така діяльність здійснювалась (а не імітувалась), людина повинна оволодіти певними прийомами (уміннями, навиками) пізнання.

Прийоми розумової діяльності не можна механічно відтворювати. Загальновизнано, що необхідне поступове, поетапне формування цих прийомів. Можна виділити три основних етапи:

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Історія методів навчання грамоти
Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів. Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод. Це синтетичний буквений метод. Про ...

«Материнська школа» Яна Амоса Коменського та її значення для сучасної сім'ї
Ян Амос Коменський (1592-1670) — чеський педагог-гуманіст, письменник, громадський діяч. У 1632 році видав посібник «Материнська школа» . Епіграфом до нього він узяв слова давньоримського філософа, письменника і політичного діяча Марка Туллія Цицерона (106-43 pp. до н. е.): «Основа всієї держави по ...

Специфіка естетичного виховання на уроках іноземної мови у старших класах
Навчання учнів старших класів ставить перед вчителем нові важливі завдання. Це відповідальний період формування смаків та уподобань особистості. Проте саме у цьому періоду у програмі середньої неспеціалізованої школи відчутним є брак предметів естетично-гуманітарного циклу: скорочуються порівняно з ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com