Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання

Сторінка 3

- засвоєння змісту прийому;

- самостійне використання прийому у відомій ситуації (за зразком);

- застосування прийому в новій ситуації, до нового об’єкту пізнання.

Традиційна методика не сприяє повноцінному оволодінню прийомами розумової діяльності; частіше за все учень далі першої стадії не просувається. Однак гуманітарні науки, в тому числі й історія, іноді ставлять завдання, для вирішення яких у людини немає готових методів і понять, так як стосунки між різними людьми, які вивчає ця наука, інтерпретуються по-різному. Тут не обійтись без творчого мислення.

Це найменш вивчений тип мислення; його не можна описати як сукупність або систему логічних операцій. Доречніше говорити, що це прозріння, натхнення, інтуїція і творче відкриття. Результат творчого мислення – не просто застосування відомих уявлень, понять і операцій, а створення нових образів, відкриття нових шляхів рішення завдань. Творче мислення відкриває раніш невідомі якості дійсності і знаходить методи її перетворення.

Навчання творчого мислення вимагає застосовувати всі засвоєні поняття і методи жорсткій критиці і оцінці (на відміну від логічного, понятійного мислення, головне завдання якого – підводити всі факти, з якими зустрічаються учні, до відомих понять, а всі завдання – до відомих методів рішення).

Історичне мислення на творчому рівні передбачає вміння вирішувати проблемні пізнавальні завдання. На це звернув увагу ще І.Я.Лернер, у працях якого міститься немало цікавих думок про роль проблемних завдань в історичному навчанні і в розвитку мислення загалом. Також до цієї проблеми звертались такі вчені як П.Я.Гальперін та В.В.Давидов.

Саме по собі рішення пізнавальних завдань творчого мислення не розвиває, але може сприяти становленню різних мисленнєвих вмінь. Все залежить від того, якого роду діяльність необхідна для рішення конкретного завдання. Лише дослідницька історична діяльність дозволяє розвивати на уроці історії творче мислення. А таку діяльність допомагає організувати справжній історичний документ, що відтворює дух епохи особливо світогляд людей, що жили тоді.

Підручник історії, здатний гальмувати розвиток мислення школярів, тому його необхідно вилучити з уроків історії. Дитина повинна працювати не з підручником, а з документом.

В підручнику історичний факт просто повідомляється, що, як правило, виключає участь учня в дослідницькій роботі. Більше того, вчитель, наслідуючи багато численні методичні рецепти, повинен відокремити головні факти від другорядних і несуттєвих.

Робота ж з документом передбачає пошук фактів, які зазвичай не лежать на поверхні. З тексту їх доводиться вилучати, здійснюючи достатньо складні розумові операції. При цьому документи досить різноманітні, і їх аналіз не зводиться до механічного застосування готових схем, алгоритмів, а обов’язково включає в себе елементи творчої діяльності. Крім того, учням часто доводиться мати справу і з невербальними джерелами (фотографії, репродукції творів мистецтва та ін.), що суттєво урізноманітнює роботу.

Сучасна педагогічна наука визначає дві стратегії навчання. Перша з них характеризується послідовним накопиченням знань. Такий підхід, що називається лінійним навчанням, типовий для підручників, побудови лекцій, уроків. Другу стратегію можна представити у вигляді алгоритму:

- виділення основних вузлів інформації;

- визначення основних змістовних пунктів, що плануються для обговорення;

- загальний огляд;

- більш детальний огляд;

- виклад детальних підструктур.

Така стратегія називається павутинним навчанням. Даний метод часто рекомендується, але рідко здійснюється.

Дотримуючись даної логіки, педагог проектує зміст свого предмету (в нашому випадку історії), орієнтуючись на його узагальнену абстрактну модель, яка повинна включати в себе:

- основні одиниці навчального матеріалу даної області;

- загальні правила їх сполучення в конкретних явищах;

- прийоми формування добре організованих і упорядкованих внутрішніх психологічних когнітивних структур.

Переваги подібного методу організації навчання історії очевидні. По – перше, чим більше розвинених зв’язків нових знань з вже накопиченими в довготривалій пам’яті може бути встановлене, тим глибше і ширше розуміння нового матеріалу. По – друге, чим краще розвинута і структурно-організована когнітивна система, тим довше і міцніше навчальний матеріал тримається в пам’яті. Врешті, тільки добре структурована, внутрішньо розчленована система репрезентації знань може забезпечити гнучкість і рухомість мислення, здатність руху думки в самих різних напрямках, розумового співставлення самих різних об’єктів і явищ в самих різних стосунках і аспектах. Тому, у процесі навчання учню необхідно не просто повідомляти суму знань, а сформувати в нього, наскільки це можливо, на доступному рівні систему взаємопов’язаних знань, що утворюють внутрішньо упорядковану структуру.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Вікові особливості
Для того, щоб застосовувати будь-який метод важливо знати психологічну характеристику кожного віку, що б правильно і ефективно вибрати той чи інший метод. Одним з учених, що займаються психологічною характеристикою молодшого школяра була Негневіцька Є.І. Вона вважала що, для того щоб успішно вирішу ...

Постановка цілей вивчення теми і вибір типу навчання
Для того, щоб правильно підібрати технології навчання по темі "Ремонт автоматичних регуляторів" і розробити дидактичні матеріали, необхідно врахувати характеристику учбової групи з таблиці 2.1. Таблиця 2.1 - Характеристика учбової групи Показники учбової групи Значення показників 1. Серед ...

Методика навчання вправ з стрибків
Завданням навчання в дитячому садку є оволодіння навичкою відштовхування нагору, необхідною для багатьох вправ і ознайомлення зі стрибком у висоту з прямого розбігу й у довжину з розбігу «зігнувши ноги». Для вирішення цієї загальної задачі варто навчити концентрації зусиль у відштовхуванні, викорис ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com