Прийоми активізації інтелектуальної діяльності учнів на уроках історії

Педагогіка і виховання » Формування і розвиток інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії » Прийоми активізації інтелектуальної діяльності учнів на уроках історії

Сторінка 2

На відміну від предметних знань, методологічні знання мають порівняно більшу узагальненість і широту перенесення. Діяльність, що побудована на базі методологічних знань, дозволяє людині швидко опановувати новими для неї галузями теорії і практики. Це відбувається за рахунок самостійного отримання нового знання завдяки постановці й розв’язанню творчих завдань. Іншими словами, предметні знання в даній галузі набуваються не заучуванням їх в готовому вигляді (що вимагає тривалої і малопродуктивної праці), а шляхом самостійного "відкриття" і "створення" за допомогою методологічних знань. Вищезазначена обставина значно скорочує термін опанування новими знаннями і значно підвищує їх якість.

Опанування основами будь-якої науки, перш за все, засвоєння системи її понять. "Однією з типових вад вітчизняних підручників з історії України, - зазначає дослідник проблеми В.Огнев’юк, - є недостатність, а то й відсутність у багатьох із них методичних умов і дидактичних засад засвоєння передбачених навчальною програмою понять" . Ця вада поширюється на весь процес вивчення історії у школі. Результати проведеного констатуючого експерименту у школах м. Запоріжжя (1998 р.) підтверджують цю тезу: лише 15% учнів (з 430 учасників експерименту) повно й правильно засвоїли історичні поняття (хоча лише 2% засвоїли поняття повноцінно, з умінням їх визначити), а решта, 85% (при більш суворому підході 98%), має певні прогалини у засвоєнні історичних понять: репродуктивний, емпіричний рівень засвоєння, неповне засвоєння змісту, невміння визначити поняття. Дану проблему може подолати така система – технологія, де за допомогою розкриття причино-наслідкових зв’язків між різноманітними поняттями, виокремлення основних характеристик даних термінів здійснюються процеси розуміння і запам’ятовування .

В сучасній школі все більшу роль відіграє самостійна пізнавальна діяльність учнів. Види і форми самостійної роботи можна представити як своєрідну драбину, яка ускладнюється з кожним наступним кроком. Спочатку мова іде про вилучення додаткової інформації з підручника. Потім наступне поглиблення змісту в підручнику за допомогою додаткової літератури та інших джерел. Більш високий ступень – самостійне отримання знань з різних джерел і оперування знаннями.

Під керівництвом вчителя школярі оволодівають вміннями самостійної роботи, що поступово ускладнюється. Серед останніх виділяємо вміння аналізувати і порівнювати. В їх формуванні велику роль відіграє робота з документами. Порівняльний аналіз документів доречний при вивченні історії ідей, суспільних рухів, художньої культури, економіки, політичних систем.

Особливої уваги вимагає підготовка документів для порівняльного аналізу. Їх дидактична адаптація передбачає відбір суттєвих фрагментів, визначення раціонального об’єму тексту, роз’яснення маловідомих термінів і понять. Нерідко виникає необхідність деякої зміни структури документа.

Спостереження, що проводилися в ході експериментальної роботи, показали, що самостійний порівняльний аналіз документальних джерел підвищує інтерес школярів до історії, відчутно впливає на поглиблення і деталізацію знань, на розвиток інтелекту, на формування пізнавальних і первинних дослідницьких вмінь.

Великий обсяг інформації за програмою з всесвітньої історії в 10-11 класах змушує вчителя не ординарно підходити до відбору форм і змісту організації роботи з учнівським колективом. Проблеми, які вивчає цей курс, є ключовими для пояснення причин і наслідків багатьох сьогоднішніх подій. Тому вчителю необхідно виділити насамперед основні питання і показати значення і вплив цих подій на подальший розвиток історичного процесу. Це потребує певної організації навчання на уроці, щоб учень вмів опрацьовувати інформацію, осмислити її шляхом аналізу і порівняння, виділити головне, а відтак визначити проблему та підійти до її розв’язання.

Такий процес навчання вимагає тісної співпраці вчителя та учня. Як зробити, щоб учень став активним учасником уроку на всіх його етапах, щоб інформація, яку він отримує, не була короткостроковою, а перетворилася на міцні знання, якими б він хотів поділитися з однокласниками, перевірити їх, доповнити та розширити?

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Рубрикація тексту
Рубрикація тексту дисертаційної роботи - це поділ його на складові частини. Вона віддзеркалює схему наукового дослідження і передбачає чіткий поділ рукопису на окремі логічно співпідпорядковані частини. Найпростішою рубрикою є абзац - відступ управо на початковому рядку кожної частини тексту. Абзац ...

Національна самосвідомість учнів початкових класів, як важлива складова формування
У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що "національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета − виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, ...

Аналіз проведеної експериментальної роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців
Організований соціально-педагогічний експеримент здійснювався на базі військово-патріотичної школи "Спецназ" м. Старобільськ, Луганської обл. Метою експерименту було виявлення рівня професійної орієнтації старшокласників за такими групами критеріїв: І. Вибір професії: 1. Вибір професії зр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com