Методична розробка уроку з використанням прийомів формування інтелектуальних вмінь учнів

Педагогіка і виховання » Формування і розвиток інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії » Методична розробка уроку з використанням прийомів формування інтелектуальних вмінь учнів

Сторінка 2

Урок "Економічне становища Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Сільське господарство" і включає такі питання:

1.Нація – вища форма історичної спільності людей.

2.Національна самосвідомість українського народу – це усвідомлення самим українським народом себе як окремої нації, народу.

3.Історичні передумови виникнення української національної самосвідомості на рубежі ХУІІІ – ХІХ ст.

4.Інтелігенція як національна еліта українського народу, її місце і роль у національному житті.

У ході вивчення першого питання активізується розумово-пізнавальна діяльність школярів, застосовуючи технологію інтерактивного навчання – роботу в малих групах. При цьому робота учнів передбачає метод порівняння й виділення окремих ознак в окремих історичних спільнотах людей. Ставляться такі питання: Які ви знаєте історичні спільноти людей? Що таке рід? Плем’я? Народність? Основні ознаки цих історичних спільнот людей фіксуємо в окремій схемі-таблиці. Після цього учні поділяються на три групи, кожна з яких одержує окреме завдання:

1.Порівняйте такі історичні спільноти людей, як рід і нація. Виділіть відмінні риси.

2.Порівняйте такі історичні спільноти людей, як плем’я і нація.

3.Порівняйте такі історичні спільноти людей, як народність і нація. Виділіть відмінні риси.

Далі вирішуються проблемні питання, центральне місце у яких займає висвітлення другого питання: "Національна самосвідомість українського народу – це усвідомлення народом себе як окремої нації, народу"вирішальна роль у висвітленні світоглядного питання належить учителю. Перекидаючи логічний місток від першого питання теми до другого, вчитель наголошує, що поняття "національна самосвідомість" та "національна свідомість" (сьогодні фахівці не розмежовують ці поняття) органічно пов’язані з поняттям "нація" як таким, що означає вищу форму історичної спільноти людей, що виникає в об’єктивному процесі докорінного зламу соціально-економічних та політичних основ феодалізму, еволюційного та революційного утвердження капіталістичних відношень. Національна самосвідомість не виникає само по собі, а приходить на зміну етнічній самосвідомості. А етнос, народ, в усіх формах історичних спільнот характеризувався спільною територією, спільною мовою, характерними рисами культури і побуту. Саме ця спільність, образно кажучи, цементує етнос, забезпечує його багатовікове існування. Протилежні процеси – руйнації мови, етносу, культури, традицій, побуту, розчленування його території – ведуть до знищення етносу. А тепер, звертаючись до учнів, запитуємо: " Яку ж саме політику щодо українського народу проводили Австрійська та Російська імперії у період, який ми розглядаємо: політику зміцнення, розквіту українського народу чи політику його руйнації? Обгрунтуйте свою думку. До яких наслідків українського народу приводила ця політика? На яких основних принципах базувалася?"

У ході лекції з елементами бесіди з учнями доходимо висновку: колоніальна політика Росії та Австрії була спрямована на руйнацію українського етносу, його денаціоналізацію і наступну асиміляцію панівною нацією. Щоб підвести учнів до логічного розуміння поняття "національна свідомість", застосовується інтерактивний метод: "Незакінчені речення" та "Мікрофон", які дають учням змогу працювати над формою висловлення власних думок, озвучувати своє розуміння складного поняття, порівнювати свою думку з думками товаришів, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті і переконливо.

Пропонується класові звичайна учнівська ручка, яка виконуватиме роль уявного мікрофону. Учні передають її один одному і, по черзі беручи слово, відповідають на питання: "Які важливі історичні події, явища та процеси, тобто передумови, як у внутрішньому житті українського народу так і за його межами вплинули на виникнення й поширення української національної самосвідомості?".

У переліку названих передумов звучать:

- колоніальна політика Австрійської та Російської імперій, яка ставила за мету денаціоналізацію українського народу;

- насильницьке приєднання Російською імперією території Правобережної України, Австрійською – Галичини і Буковини, що призвело, з одного боку, до розчленування території українського народу, а з іншого – до возз’єднання в межах Російської імперії 80% українських земель;

- ліквідація Запорозької Січі (1775) й Гетьманщини, а також скасування автономної козацької адміністративно-політичної системи на Слобожанщині та Лівобережжі;

- юридичне оформлення на цих територіях кріпосного права.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Особливості розробки та проведення уроку-гри
При плануванні дидактичної гри важливим є чітка постановка мети і правил гри, моделювання її результатів. Вчителю необхідно визначити конкретні завдання і способи їхнього вирішення, шляхи досягнення конкретних результатів. Крім цього він повинен продумати специфіку і зміст розподілу функціональних ...

Навчання лексичній стороні мовлення
“Спочатку було слово…”. Цей вислів із Євангелія від Іоанна, який дійшов до нас із християнської міфології, чітко визначає значення і роль лексики як безпосередньо в житті людини, так і в мові як в системі знаків. “Слова – це назви речей, явищ, подій, назви всього того, що наявне в дійсності… Якщо н ...

Лабораторні роботи
Лабораторні заняття інтегрують теоретико-методологічні знання й практичні вміння й навички студентів у єдиному процесі діяльності учбово-дослідницького характеру. Експеримент у його сучасній формі грає все більшу роль у підготовці інженерів, які повинні мати навички дослідницької роботи з перших кр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com