Метою нашого експерименту є перевірка впливу уроків праці, на розвиток творчих здібностей молодших школярів
Як експериментальна база нами були обрані учні з 1 по 4 клас. Нам потрібно було виявити творчих дітей, уміння їх логічно мислити, робити умовиводи, визначити їх творчі можливості.
Виходячи із цього, були визначені етапи експериментальної роботи.
Констатуючий.
Формуючий.
Контрольний.
Цілі констатуючого експерименту:
Визначення рівнів сформованості й ступеню розвитку творчих здібностей.
При проведенні дослідження в класах були створені однакові умови, що впливають на результати тестування:
зміст тестового матеріалу;
складність питань;
час, відведений на відповіді.
Були обрані наступні критерії: логічність; здатність до саморозвитку; творчий потенціал.
Критерій «саморозвиток» включає в основу три рівні: активний розвиток, відсутність сформованої системи саморозвитку й зупинений розвиток. Критерій «творчий потенціал» складає основу трьох рівнів: значний творчий потенціал, нормальний творчий потенціал і невеликий творчий потенціал.
Питання визначають границі допитливості, віру в себе, сталість, амбіційність, слухову пам'ять, зорову пам'ять, прагнення бути незалежним, здатність до абстрагування, ступінь зосередженості.
Ці здатності й складають основу творчого потенціалу.
В основному увага приділяється логічним методам розв'язання творчих завдань. Разом з тим, евристичним (інтуїтивним) приділяється незначне місце. Якщо всі відомі методи розв'язання творчих завдань розділити по ознакам домінування логічних або, навпаки, евристичних процедур і відповідних їм правил діяльності, то можна виділити дві великі групи методів:
– Логічні методи, у яких переважають логічні правила аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації, індукції, дедукції й т.д.
– Евристичні методи розв'язання творчих завдань. При цьому метод представляється у вигляді системи правил, тобто опису того, як потрібно діяти й що потрібно робити в процесі вирішення завдань. Евристичні методи розв'язання творчих завдань – це система принципів і правил, які задають найбільш імовірні стратегії й тактики діяльності вирішального, стимулюючи його інтуїтивне мислення в процесі навчання, генерування нових ідей, й на цій основі, істотно підвищується ефективність розв'язання творчих завдань.
На початковому етапі роботи ми провели з дітьми наступні діагностики:
«Уява», метою якого стало визначення рівня уяви учнів;
«Придумай гру». Мета даної методики – визначення рівня розвитку фантазії дитини;
«Творчий потенціал» на визначення розвитку рівня творчого потенціалу.
Для визначення рівня розвитку уяви в 4 класах був проведений тест «Уява», де дітям пропонувалося відповісти на 12 питань (Додаток А). Після підрахунку балів робиться висновок:
14–17 балів: у вас багата уява. Якщо ви зумієте застосувати її в житті, то досягнете великих творчих успіхів – високий рівень;
9–13 балів: середня уява. Така уява зустрічається в багатьох людей. Від вас і тільки від вас залежить, чи зумієте ви розвити її – середній рівень;
Це цікаво:
Зарубіжний досвід
організації профільного навчання
у старшій школі
Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно потребує від української школи відповідної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широ ...
Навчання у співпраці
Термін “співпраця” означає спільну роботу. Роботу, що виконується разом. Основна ідея цієї технології — створити умови для активної спільної навчальної діяльності учнів у різних навчальних ситуаціях. Ця технологія базується на ідеї взаємодії учнів у групі, ідеї взаємного навчання, при організації я ...
Перевірка розв'язання
Перевірка розв'язання та обґрунтування доведень є складовою частиною і характерною рисою математичної діяльності. Учні початкових класів не відчувають потребу в обґрунтуванні своїх суджень. Тому перевірку розв'язання задачі вони сприймають лише як вимогу вчителя Перевірити розв'язання задачі – це з ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.