Дидактичне значення наочних засобів навчання географії

Сторінка 2

Графічні таблиці є умовним зображенням досліджуваних об'єктів, процесів, природних і виробничих зв'язків, виконаним в схематичному малюнку.

Роздатковий матеріал до таблиць крім ілюстративного зображення включає питання й завдання. У ряді завдань спочатку даються запитання, при відповіді на які школярі повинні відновити опорні знання, щоб осмислити завдання, а потім дані питання на закріплення або узагальнення матеріалу. Різний рівень складності завдань і питань створює вчителеві умови для здійснення диференційованого підходу до навчання учнів .

Особливий вид наочності становить графічна наочність, що поєднує таблиці, малюнки, графіки, діаграми й т.д.

Найпростіші графічні посібники − це таблиці. Вони являють собою своєрідний перехід від тексту до ілюстрації. Таблиці широко представлені в підручниках і часто служать предметом аналізу на практичних заняттях. Робота з таблицею корисна не тільки для засвоєння якої-небудь географічної закономірності, але й для набуття навичок аналізу цифрового матеріалу. Таблиці повинні бути легко доступними для огляду, простими, наочними, їх не можна перевантажувати зайвими деталями.

У процесі викладання географії таблиці часто застосовуються у формі звичайних графічних наочних засобів навчання. Такі таблиці демонструються в момент пояснення відповідного матеріалу. В окремих випадках таблиці складаються на класній дошці паралельно поясненню нового матеріалу. У формі таблиці можна записувати висновки з матеріалу, що пояснюється, або конспект основного змісту уроку. При навчанні також використовуються порівняльні таблиці, основне значення яких у тім, щоб навчити учнів проводити порівняння, підвести до тих або інших висновків. Наприклад, необхідно, щоб учні засвоїли загальні риси й відмінності між планом і картою.

У навчанні географії широко застосовуються різні види схем.

Схема, за словами Н.Н. Баранського, − це ілюстрація, запис міркувань у короткій формі.

Схему можна побудувати на будь-якому матеріалі й у будь-якій темі, застосовувати на різних етапах навчального процесу, але переважно − при поясненні нового матеріалу й перевірці знань. Графічну схему можна побудувати на дошці при викладенні матеріалу, нарощуючи поступово окремі її елементи.

Дуже ефективно виглядає графічний прийом сполучення простих класифікаційних схем з відповідними викопіровками з географічних карт.

Графіки − один із простих видів наочних засобів навчання. Це графічне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині.

Нерідко для того, щоб графік став більше наочним і краще запам’ятався, уводять фонові малюнки. Це дуже важливо для дітей молодшого шкільного віку.

За традицією, що склалася у навчанні географії, діаграми створюються у вигляді геометричних фігур (смуг, кіл, квадратів).

Одну із груп графічних наочних засобів навчання утворюють профілі. Профіль − це умовне зображення розміщення об'єктів або явищ у вертикальній площині. Вони служать важливим доповненням до географічних карт, створюючи наочне уявлення про вертикальний розподіл природних явищ, тобто уявлення, які не відбиває наочно географічна карта внаслідок того, що на ній усе проектується тільки на горизонтальну площину [Додаток А]. За характером зображень можна умовно виділити два види профілів, що застосовуються при навчанні географії. Перший з них можна умовно назвати профілем-малюнком, профілем-ескізом. При створенні такого профілю намагаються дати узагальнений найпростіший, графічний образ. Такий профіль не несе великого обсягу інформації й легкий навіть для шестикласників. Частіше застосовуються умовні ескізні профілі. Прикладом може служити профіль взаємозв'язку Великих американських озер.

Дуже часто застосовуються малюнки-розрізи, на яких зображують внутрішню будову гір, вулканів, земної поверхні. Зв'язок внутрішньої будови із зовнішнім виглядом місцевості добре передають блок-діаграми. Вони поєднують розрізи з перспективними малюнками і являють собою зображення ділянок території, що передають схематичний зовнішній вигляд поверхні та її внутрішню будову.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна сформулювати декілька вимог до роботи з наочними засобами навчання:

робота з наочними засобами навчання повинна сполучатися з використанням підручника й карти;

передбачати різний характер пізнавальної діяльності учнів, не тільки репродуктивний, але й творчий;

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Тренування на рівні слова
Тренування учнів у використанні похідних слів проводиться на рівні слова, словосполучення і на рівні речення. Для різноманітності прийомів тренування можна використовувати ігрові вправи. Швидке запам’ятовування моделі стимулює гра “ 20 карток ”. (Ця назва умовна, так як карток може бути більше або ...

Сфери вивчення, спеціалізація
У першій половині 1990 років намітився помітний ріст кількості дисциплін у різних сферах навчання, кількість яких збільшилася практично в 4 рази. У результаті раптового розширення цього сектора виникли деякі задачі, зв'язані зі збереженням якості навчання і збереження академічних стандартів. Тому д ...

Організація перед випускної виробничої практики
Навчально-виробничий процес у професійно-технічних училищах і виробничі процеси на базових підприємствах (майбутніх робочих місцях практики учнів) здійснюються незалежно один від одного. Завдання майстра полягає у тому, щоб визначити виробничі процеси і відповідні робочі місця, що сприяють найкращі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com