Класифікація засобів навчання географії

Сторінка 1

Класифікація засобів навчання географії (за С.Г. Коберніком)

І. Натуральні об'єкти:

а) об'єкти при­роди та предме­ти господарської діяльності людини (колекції гір­ських порід та мінералів, зраз­ки промислової продукції, гер­барії тощо);

б) природні і господарські об'єкти у навколишньому сере­довищі, які розглядаються під час екскурсій (форми рельєфу, ґрунти, рослин­ність, річки, озера, ставки, підприємства тощо)

ІІ. Моделі натуральних об'єктів і явищ:

а) об'ємні моделі (глобус, форми поверхні, розта­шування і прин­цип дії артезіан­ського басейну і т.д.)

б) площинні ілюстративні посібники (картини, ма­люнки, фото­картки, слайди, діафільми, кінофільми, відеофрагменти тощо)

ІІІ. Описи і зображення географічних об'єктів і явищ за допомогою символів:

а) вербальні посібники (підручники, довідники, робочі зошити, практикуми, текстові таблиці);

б) картографічні посібники (стінні геогра­фічні карти, атласи, контурні карти, картосхеми);

в) схематичні посібники (опорні схеми, СЛС, графічні конспекти);

г) графічні статистичні посібники (графіки, діаграми)

ІV. Прилади для відтворення й аналізу процесів та явищ природи і суспільства:

а) вимірювальні прилади:

• метеороло­гічні,

• астрономічні, математичні.;

б) технічні засоби навчання:

• телевізор,

• відеомагнітофон,

• комп’ютер,

• епідіаскоп,

• діапроектор,

• магнітофон.

Натуральні об'єкти сприяють формуванню безпосередніх уявлень дітей про географічні об'єкти і явища, що вивчаються, їх властивості, взаємозв'язки.

Моделі натуральних об'єктів і явищ − це спеціально змодельовані засоби навчання, що дають уявлення про географічні об'єкти, явища та природні процеси, близькі до дійсності.

Описи і зображення географічних об'єктів і явищ за допомогою символів. Навчально-наочні посібники цієї групи сприяють розвитку уяви, абстрактного мислення дітей. Вони покликані розкривати суть і структуру географічних об'єктів та явищ, особливості їх існування в просторі й часі.

Прилади для відтворення й аналізу процесів і явищ приро­ди та суспільства − це прилади, призначені для вимірю­вальних робіт на місцевості, в класі, а також для визначення кількісних і якісних показників природних процесів та явищ. Сюди входять також всі сучасні технічні засоби навчання.

У свою чергу, А.В. Занков виділив такі види наочності, але зробив це при поєднанні слова і наочності:

за допомогою слова вчитель керує спостереженням, яке здійснюється учнями;

за допомогою слова вчитель на основі здійсненого школярами спостереження веде учнів до осмислення і формування таких зв’язків і явищ, які не можуть бути виявлені у процесі сприйняття;

відомості про об’єкт учні отримують із словесних відомостей педагога, а наочність слугує підтвердженням або конкретизацією словесних узагальнень;

відштовхуючись від здійснюваного школярами спостереження наочного об’єкта, педагог повідомляє про такі зв’язки між явищами, які безпосередньо не сприймаються учнями.

Таким чином, існують різні види зв’язку слова і наочності. За В.Е. Штейнбергом виділяють наступні види наочності:

предметна наочність;

словесна наочність;

модельна наочність.

Розглянувши класифікацію видів наочності, можна зробити висновок, що найбільш продуманою і ефективною є класифікація за В.Е. Штейнбергом, адже вона охоплює основні і найбільш ефективні види наочності, які сприяють навчальному процесу.

Аналізуючи фонову методичну літературу, ми дійшли висновку, що проблема застосування засобів наочності на уроках географії та упорядкування сучасних видів недостатньо досліджена. Це спонукало нас до розробки класифікації сучасних видів наочності.

Візуальні:

вербальні;

ілюстративні;

картографічні;

графічні сигнали;

графічно-статистичні.

Аудіальні.

Аудіовізуальні.

Прилади для відтворення і аналізу процесів і явищ:

метеорологічні;

астрономічні;

математичні;

демонстрація природних явищ і процесів.

Натуральні об’єкти:

природні і господарські об’єкти у господарському середовищі;

у класі (колекції, зразки гербаріїв).

Моделі натуральних об’єктів.

Комп’ютерне навчання:

індивідуальний підхід та диференціація навчання;

контроль учня з діагностикою помилок і виявлення зворотного зв’язку;

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Основа інтегрованих уроків – міжпредметні зв’язки
Щоб знати предмет, треба охопити, вивчити його всебічно. Ми ніколи не досягнемо цього повністю, але вимога всебічності вбереже нас від помилок. Тому кожний предмет треба вивчати в системі, у тісному зв’язку з іншими дисциплінами. З цього приводу Я. Коменський писав: «Усе, що перебуває у взаємозв’яз ...

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Історія виникнення технології
Докорінна зміна освітньої мети переорієнтовує процес навчання на особистість дитини — його гуманізацію, загальнорозвивальний характер. Особистісно орієнтоване навчання передбачає організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвит ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com