Учням можна запропонувати виконати таке завдання: виміряти довжину екватора і обчислити, у скільки разів зображення поверхні на глобусі зменшено порівняно зі справжніми розмірами Землі.
Доцільно, щоб учні самостійно розглянули в атласі або в підручнику малюнок, аерофотознімок, план місцевості, карту й зробили висновок про те, чим вони відрізняються один від одного, а також дали визначення, що таке план місцевості й географічна карта.
Важливо учнів навчити креслити умовні знаки й самостійно ними користуватися. Умовні знаки повинні асоціюватися в їх свідомості з конкретними предметами . Тому поряд з показом об'єкта на плані чи карті слід давати його зображення на малюнку, картині чи екрані. Дитина повинна образно уявляти, якою є зображена на карті чи плані місцевість, уявляти живу природу й господарську діяльність людини.
Далі учні опрацьовують текст підручника про поділ умовних знаків, Учитель демонструє й пояснює вимоги до накреслення умовних знаків. Окремі умовні знаки шестикласники креслять у своїх зошитах. За допомогою топографічного диктанту учні закріплюють знання та вміння читати й креслити умовні знаки.
Зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті доцільно почати з практичної роботи на місцевості − нівелювання горба, визначення відносної та абсолютної висоти. Після підбиття підсумків учні вивчають способи зображення рельєфу на плані та карті. З цією метою виконуються окремі вправи і завдання, зокрема: через який проміжок висоти підписано горизонталі (залежно від масштабу карти); чи одинакові відстані між горизонталями; в якому напрямі від озера цифрові позначення горизонталей зростають (зменшуються); як позначено вершини; що показують вільним кінцем короткі лінії (бергштрихи); як визначати абсолютну висоту будь-якої точки на карті; яка відмінність зображення рельєфу на географічній карті від плану.
Розгляд теми завершується роботою в групах з вивчення рельєфу на топографічних і загально фізичних картах. За результатами роботи групи звітують.
До умінь, передбачених програмою, включено вміння орієнтуватися за картою, визначати за картою будь-яку точку на земній поверхні. Рівень опанування учнями цих умінь залежить від методики проведення занять. Шлях до усвідомлення теми „Градусна сітка Землі. Географічні координати точок“ не простий. Вивчення градусної сітки можна розпочати з її значення в житті людей. Кожного жителя села чи міста легко знайти за його адресою. Але як знайти серед безмежного океану адресу корабля, що просить допомоги? Для цього треба вміти визначити його „географічну адресу“, тобто координати на Землі. Визначається ця „адреса“ за допомогою градусної сітки, яка наноситься на глобус і на географічні карти.
Дітям пропонується розглянути карту півкуль та України і глобус, звернувши увагу на сині лінії, що перетинають їх у напрямі від полюса до полюса та перпендикулярно до них. Відповідь шукають у тексті, висновках і словнику, в підручнику (самостійна робота).
Спочатку формується поняття про паралелі. Учитель звертає увагу учнів на те, що лінії на глобусі розмішені паралельно до екватора у формі кола, що зменшується до полюсів, що екватор ділить земну кулю на Північну й Південну півкулі та що ці лінії на місцевості уявні.
Далі вчитель наголошує, що всі меридіани мають однакову довжину, бо вони перетинаються в точках полюсів, і відстань між меридіанами найбільша на екваторі, а з наближенням до полюсів вона зменшується. Необхідно розкрити особливості розташування й формування меридіанів та паралелей на картах. Паралель і меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні.
На картах і глобусах паралелі та меридіани наносять через певний інтервал, які підписують і за їх допомогою визначають географічну широту та довготу. Усі точки одного й того самого меридіана мають однакову географічну довготу, а всі точки на певній паралелі мають однакову географічну широту.
Учні розглядають у підручнику малюнки й під керівництвом учителя виконують ряд тренувальних вправ на визначення географічної широти й довготи. Для закріплення навичок відводиться спеціальний час на визначення географічних координат заданої точки та за вже відомими координатами на визначення місць (у формі гри на точність і швидкість).
Перші практичні навички користування градусною сіткою потрібно вдосконалювати в процесі подальшого вивчення географії.
З метою набуття учнями умінь з визначення сторін горизонту на плані та карті слід провести тренувальні вправи на малюнку „Сторони горизонту“, на планах і картах.
Кожний з елементів карти вивчається поступово, паралельно з вивченням відповідної теми. Після ознайомлення зі способами зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті й опанування навичок користування шкалою висот можна переходити до читання рельєфу на карті півкуль і карті України (фізична). На конкретних прикладах учитель пояснює дітям, що гори й рівнини суходолу розрізняють за висотою, зовнішнім виглядом, способом утворення та віком.
Це цікаво:
Організація та обладнання шкільних майстерень як
важлива педагогічна умова
Сьогодні школи нашої держави забезпечені навчальними майстернями, проте далеко не всі з них відповідають сучасним вимогам: санітарно-гігієнічним, безпеки і правильної організації навчального процесу. Тому, починаючи працювати, молодий спеціаліст повинен критично проаналізувати стан матеріальної баз ...
Загальні
питання охорони праці
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці . Будь-яка виробнича діяльність пов'язана з певними небезпеками. Для по ...
Орієнтовна тематика консультацій для батьків
закономірності психічного розвитку дітей певного віку (залежно від віку дитини, що виховується у конкретній сім’ї); причини відставання дитини у психофізичному розвитку; можливості медичних, психологічних і соціальних служб у допомозі дитині з проблемами розвитку та її сім’ї; можливості подолання п ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.